Розкласти на множники
\left(x-1\right)\left(2x-3\right)
Обчислити
\left(x-1\right)\left(2x-3\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-5 ab=2\times 3=6
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2x^{2}+ax+bx+3. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-6 -2,-3
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 6.
-1-6=-7 -2-3=-5
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-3 b=-2
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -5.
\left(2x^{2}-3x\right)+\left(-2x+3\right)
Перепишіть 2x^{2}-5x+3 як \left(2x^{2}-3x\right)+\left(-2x+3\right).
x\left(2x-3\right)-\left(2x-3\right)
x на першій та -1 в друге групу.
\left(2x-3\right)\left(x-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 2x-3, використовуючи властивість дистрибутивності.
2x^{2}-5x+3=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
x=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{\left(-5\right)^{2}-4\times 2\times 3}}{2\times 2}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25-4\times 2\times 3}}{2\times 2}
Піднесіть -5 до квадрата.
x=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25-8\times 3}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
x=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25-24}}{2\times 2}
Помножте -8 на 3.
x=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{1}}{2\times 2}
Додайте 25 до -24.
x=\frac{-\left(-5\right)±1}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 1.
x=\frac{5±1}{2\times 2}
Число, протилежне до -5, дорівнює 5.
x=\frac{5±1}{4}
Помножте 2 на 2.
x=\frac{6}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{5±1}{4} за додатного значення ±. Додайте 5 до 1.
x=\frac{3}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{6}{4} до нескоротного вигляду.
x=\frac{4}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{5±1}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 1 від 5.
x=1
Розділіть 4 на 4.
2x^{2}-5x+3=2\left(x-\frac{3}{2}\right)\left(x-1\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{3}{2} на x_{1} та 1 на x_{2}.
2x^{2}-5x+3=2\times \frac{2x-3}{2}\left(x-1\right)
Щоб відняти x від \frac{3}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
2x^{2}-5x+3=\left(2x-3\right)\left(x-1\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 2 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}