Розкласти на множники
3\left(x+2\right)\left(3x+7\right)
Обчислити
3\left(x+2\right)\left(3x+7\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
3\left(3x^{2}+13x+14\right)
Винесіть 3 за дужки.
a+b=13 ab=3\times 14=42
Розглянемо 3x^{2}+13x+14. Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3x^{2}+ax+bx+14. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,42 2,21 3,14 6,7
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b додатне, a і b – це не додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 42.
1+42=43 2+21=23 3+14=17 6+7=13
Обчисліть суму для кожної пари.
a=6 b=7
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 13.
\left(3x^{2}+6x\right)+\left(7x+14\right)
Перепишіть 3x^{2}+13x+14 як \left(3x^{2}+6x\right)+\left(7x+14\right).
3x\left(x+2\right)+7\left(x+2\right)
3x на першій та 7 в друге групу.
\left(x+2\right)\left(3x+7\right)
Винесіть за дужки спільний член x+2, використовуючи властивість дистрибутивності.
3\left(x+2\right)\left(3x+7\right)
Переписати повністю розкладений на множники вираз.
9x^{2}+39x+42=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
x=\frac{-39±\sqrt{39^{2}-4\times 9\times 42}}{2\times 9}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-39±\sqrt{1521-4\times 9\times 42}}{2\times 9}
Піднесіть 39 до квадрата.
x=\frac{-39±\sqrt{1521-36\times 42}}{2\times 9}
Помножте -4 на 9.
x=\frac{-39±\sqrt{1521-1512}}{2\times 9}
Помножте -36 на 42.
x=\frac{-39±\sqrt{9}}{2\times 9}
Додайте 1521 до -1512.
x=\frac{-39±3}{2\times 9}
Видобудьте квадратний корінь із 9.
x=\frac{-39±3}{18}
Помножте 2 на 9.
x=-\frac{36}{18}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-39±3}{18} за додатного значення ±. Додайте -39 до 3.
x=-2
Розділіть -36 на 18.
x=-\frac{42}{18}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-39±3}{18} за від’ємного значення ±. Відніміть 3 від -39.
x=-\frac{7}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 6, щоб звести дріб \frac{-42}{18} до нескоротного вигляду.
9x^{2}+39x+42=9\left(x-\left(-2\right)\right)\left(x-\left(-\frac{7}{3}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть -2 на x_{1} та -\frac{7}{3} на x_{2}.
9x^{2}+39x+42=9\left(x+2\right)\left(x+\frac{7}{3}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
9x^{2}+39x+42=9\left(x+2\right)\times \frac{3x+7}{3}
Щоб додати \frac{7}{3} до x, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
9x^{2}+39x+42=3\left(x+2\right)\left(3x+7\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 9 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}