Розкласти на множники
2\left(y-3\right)\left(3y-1\right)
Обчислити
2\left(y-3\right)\left(3y-1\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
2\left(3y^{2}-10y+3\right)
Винесіть 2 за дужки.
a+b=-10 ab=3\times 3=9
Розглянемо 3y^{2}-10y+3. Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3y^{2}+ay+by+3. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-9 -3,-3
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 9.
-1-9=-10 -3-3=-6
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-9 b=-1
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -10.
\left(3y^{2}-9y\right)+\left(-y+3\right)
Перепишіть 3y^{2}-10y+3 як \left(3y^{2}-9y\right)+\left(-y+3\right).
3y\left(y-3\right)-\left(y-3\right)
3y на першій та -1 в друге групу.
\left(y-3\right)\left(3y-1\right)
Винесіть за дужки спільний член y-3, використовуючи властивість дистрибутивності.
2\left(y-3\right)\left(3y-1\right)
Переписати повністю розкладений на множники вираз.
6y^{2}-20y+6=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
y=\frac{-\left(-20\right)±\sqrt{\left(-20\right)^{2}-4\times 6\times 6}}{2\times 6}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
y=\frac{-\left(-20\right)±\sqrt{400-4\times 6\times 6}}{2\times 6}
Піднесіть -20 до квадрата.
y=\frac{-\left(-20\right)±\sqrt{400-24\times 6}}{2\times 6}
Помножте -4 на 6.
y=\frac{-\left(-20\right)±\sqrt{400-144}}{2\times 6}
Помножте -24 на 6.
y=\frac{-\left(-20\right)±\sqrt{256}}{2\times 6}
Додайте 400 до -144.
y=\frac{-\left(-20\right)±16}{2\times 6}
Видобудьте квадратний корінь із 256.
y=\frac{20±16}{2\times 6}
Число, протилежне до -20, дорівнює 20.
y=\frac{20±16}{12}
Помножте 2 на 6.
y=\frac{36}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння y=\frac{20±16}{12} за додатного значення ±. Додайте 20 до 16.
y=3
Розділіть 36 на 12.
y=\frac{4}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння y=\frac{20±16}{12} за від’ємного значення ±. Відніміть 16 від 20.
y=\frac{1}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 4, щоб звести дріб \frac{4}{12} до нескоротного вигляду.
6y^{2}-20y+6=6\left(y-3\right)\left(y-\frac{1}{3}\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 3 на x_{1} та \frac{1}{3} на x_{2}.
6y^{2}-20y+6=6\left(y-3\right)\times \frac{3y-1}{3}
Щоб відняти y від \frac{1}{3}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6y^{2}-20y+6=2\left(y-3\right)\left(3y-1\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 6 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}