Розкласти на множники
\left(2r-1\right)\left(3r-4\right)
Обчислити
\left(2r-1\right)\left(3r-4\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-11 ab=6\times 4=24
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 6r^{2}+ar+br+4. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-24 -2,-12 -3,-8 -4,-6
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 24.
-1-24=-25 -2-12=-14 -3-8=-11 -4-6=-10
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-8 b=-3
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -11.
\left(6r^{2}-8r\right)+\left(-3r+4\right)
Перепишіть 6r^{2}-11r+4 як \left(6r^{2}-8r\right)+\left(-3r+4\right).
2r\left(3r-4\right)-\left(3r-4\right)
2r на першій та -1 в друге групу.
\left(3r-4\right)\left(2r-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 3r-4, використовуючи властивість дистрибутивності.
6r^{2}-11r+4=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
r=\frac{-\left(-11\right)±\sqrt{\left(-11\right)^{2}-4\times 6\times 4}}{2\times 6}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
r=\frac{-\left(-11\right)±\sqrt{121-4\times 6\times 4}}{2\times 6}
Піднесіть -11 до квадрата.
r=\frac{-\left(-11\right)±\sqrt{121-24\times 4}}{2\times 6}
Помножте -4 на 6.
r=\frac{-\left(-11\right)±\sqrt{121-96}}{2\times 6}
Помножте -24 на 4.
r=\frac{-\left(-11\right)±\sqrt{25}}{2\times 6}
Додайте 121 до -96.
r=\frac{-\left(-11\right)±5}{2\times 6}
Видобудьте квадратний корінь із 25.
r=\frac{11±5}{2\times 6}
Число, протилежне до -11, дорівнює 11.
r=\frac{11±5}{12}
Помножте 2 на 6.
r=\frac{16}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння r=\frac{11±5}{12} за додатного значення ±. Додайте 11 до 5.
r=\frac{4}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 4, щоб звести дріб \frac{16}{12} до нескоротного вигляду.
r=\frac{6}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння r=\frac{11±5}{12} за від’ємного значення ±. Відніміть 5 від 11.
r=\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 6, щоб звести дріб \frac{6}{12} до нескоротного вигляду.
6r^{2}-11r+4=6\left(r-\frac{4}{3}\right)\left(r-\frac{1}{2}\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{4}{3} на x_{1} та \frac{1}{2} на x_{2}.
6r^{2}-11r+4=6\times \frac{3r-4}{3}\left(r-\frac{1}{2}\right)
Щоб відняти r від \frac{4}{3}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6r^{2}-11r+4=6\times \frac{3r-4}{3}\times \frac{2r-1}{2}
Щоб відняти r від \frac{1}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6r^{2}-11r+4=6\times \frac{\left(3r-4\right)\left(2r-1\right)}{3\times 2}
Щоб помножити \frac{3r-4}{3} на \frac{2r-1}{2}, помножте чисельник на чисельник і знаменник на знаменник. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6r^{2}-11r+4=6\times \frac{\left(3r-4\right)\left(2r-1\right)}{6}
Помножте 3 на 2.
6r^{2}-11r+4=\left(3r-4\right)\left(2r-1\right)
Відкиньте 6, тобто найбільший спільний дільник для 6 й 6.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}