Розкласти на множники
3\left(g-6\right)\left(2g-1\right)
Обчислити
3\left(g-6\right)\left(2g-1\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
3\left(2g^{2}-13g+6\right)
Винесіть 3 за дужки.
a+b=-13 ab=2\times 6=12
Розглянемо 2g^{2}-13g+6. Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2g^{2}+ag+bg+6. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-12 -2,-6 -3,-4
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 12.
-1-12=-13 -2-6=-8 -3-4=-7
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-12 b=-1
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -13.
\left(2g^{2}-12g\right)+\left(-g+6\right)
Перепишіть 2g^{2}-13g+6 як \left(2g^{2}-12g\right)+\left(-g+6\right).
2g\left(g-6\right)-\left(g-6\right)
2g на першій та -1 в друге групу.
\left(g-6\right)\left(2g-1\right)
Винесіть за дужки спільний член g-6, використовуючи властивість дистрибутивності.
3\left(g-6\right)\left(2g-1\right)
Переписати повністю розкладений на множники вираз.
6g^{2}-39g+18=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
g=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{\left(-39\right)^{2}-4\times 6\times 18}}{2\times 6}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
g=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{1521-4\times 6\times 18}}{2\times 6}
Піднесіть -39 до квадрата.
g=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{1521-24\times 18}}{2\times 6}
Помножте -4 на 6.
g=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{1521-432}}{2\times 6}
Помножте -24 на 18.
g=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{1089}}{2\times 6}
Додайте 1521 до -432.
g=\frac{-\left(-39\right)±33}{2\times 6}
Видобудьте квадратний корінь із 1089.
g=\frac{39±33}{2\times 6}
Число, протилежне до -39, дорівнює 39.
g=\frac{39±33}{12}
Помножте 2 на 6.
g=\frac{72}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння g=\frac{39±33}{12} за додатного значення ±. Додайте 39 до 33.
g=6
Розділіть 72 на 12.
g=\frac{6}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння g=\frac{39±33}{12} за від’ємного значення ±. Відніміть 33 від 39.
g=\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 6, щоб звести дріб \frac{6}{12} до нескоротного вигляду.
6g^{2}-39g+18=6\left(g-6\right)\left(g-\frac{1}{2}\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 6 на x_{1} та \frac{1}{2} на x_{2}.
6g^{2}-39g+18=6\left(g-6\right)\times \frac{2g-1}{2}
Щоб відняти g від \frac{1}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6g^{2}-39g+18=3\left(g-6\right)\left(2g-1\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 6 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}