Розкласти на множники
\left(2a-1\right)\left(3a-1\right)
Обчислити
\left(2a-1\right)\left(3a-1\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
p+q=-5 pq=6\times 1=6
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 6a^{2}+pa+qa+1. Щоб знайти p та q, настройте систему для вирішено.
-1,-6 -2,-3
Оскільки pq додатне, p та q мають однаковий знак. Оскільки p+q від'ємне, p і q мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 6.
-1-6=-7 -2-3=-5
Обчисліть суму для кожної пари.
p=-3 q=-2
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -5.
\left(6a^{2}-3a\right)+\left(-2a+1\right)
Перепишіть 6a^{2}-5a+1 як \left(6a^{2}-3a\right)+\left(-2a+1\right).
3a\left(2a-1\right)-\left(2a-1\right)
3a на першій та -1 в друге групу.
\left(2a-1\right)\left(3a-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 2a-1, використовуючи властивість дистрибутивності.
6a^{2}-5a+1=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
a=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{\left(-5\right)^{2}-4\times 6}}{2\times 6}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
a=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25-4\times 6}}{2\times 6}
Піднесіть -5 до квадрата.
a=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25-24}}{2\times 6}
Помножте -4 на 6.
a=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{1}}{2\times 6}
Додайте 25 до -24.
a=\frac{-\left(-5\right)±1}{2\times 6}
Видобудьте квадратний корінь із 1.
a=\frac{5±1}{2\times 6}
Число, протилежне до -5, дорівнює 5.
a=\frac{5±1}{12}
Помножте 2 на 6.
a=\frac{6}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння a=\frac{5±1}{12} за додатного значення ±. Додайте 5 до 1.
a=\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 6, щоб звести дріб \frac{6}{12} до нескоротного вигляду.
a=\frac{4}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння a=\frac{5±1}{12} за від’ємного значення ±. Відніміть 1 від 5.
a=\frac{1}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 4, щоб звести дріб \frac{4}{12} до нескоротного вигляду.
6a^{2}-5a+1=6\left(a-\frac{1}{2}\right)\left(a-\frac{1}{3}\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{1}{2} на x_{1} та \frac{1}{3} на x_{2}.
6a^{2}-5a+1=6\times \frac{2a-1}{2}\left(a-\frac{1}{3}\right)
Щоб відняти a від \frac{1}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6a^{2}-5a+1=6\times \frac{2a-1}{2}\times \frac{3a-1}{3}
Щоб відняти a від \frac{1}{3}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6a^{2}-5a+1=6\times \frac{\left(2a-1\right)\left(3a-1\right)}{2\times 3}
Щоб помножити \frac{2a-1}{2} на \frac{3a-1}{3}, помножте чисельник на чисельник і знаменник на знаменник. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6a^{2}-5a+1=6\times \frac{\left(2a-1\right)\left(3a-1\right)}{6}
Помножте 2 на 3.
6a^{2}-5a+1=\left(2a-1\right)\left(3a-1\right)
Відкиньте 6, тобто найбільший спільний дільник для 6 й 6.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}