Знайдіть x
x=\frac{4\sqrt{46}-1}{49}\approx 0,533251427
x=\frac{-4\sqrt{46}-1}{49}\approx -0,574067754
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
49x^{2}+2x-15=0
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-2±\sqrt{2^{2}-4\times 49\left(-15\right)}}{2\times 49}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 49 замість a, 2 замість b і -15 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
x=\frac{-2±\sqrt{4-4\times 49\left(-15\right)}}{2\times 49}
Піднесіть 2 до квадрата.
x=\frac{-2±\sqrt{4-196\left(-15\right)}}{2\times 49}
Помножте -4 на 49.
x=\frac{-2±\sqrt{4+2940}}{2\times 49}
Помножте -196 на -15.
x=\frac{-2±\sqrt{2944}}{2\times 49}
Додайте 4 до 2940.
x=\frac{-2±8\sqrt{46}}{2\times 49}
Видобудьте квадратний корінь із 2944.
x=\frac{-2±8\sqrt{46}}{98}
Помножте 2 на 49.
x=\frac{8\sqrt{46}-2}{98}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-2±8\sqrt{46}}{98} за додатного значення ±. Додайте -2 до 8\sqrt{46}.
x=\frac{4\sqrt{46}-1}{49}
Розділіть -2+8\sqrt{46} на 98.
x=\frac{-8\sqrt{46}-2}{98}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-2±8\sqrt{46}}{98} за від’ємного значення ±. Відніміть 8\sqrt{46} від -2.
x=\frac{-4\sqrt{46}-1}{49}
Розділіть -2-8\sqrt{46} на 98.
x=\frac{4\sqrt{46}-1}{49} x=\frac{-4\sqrt{46}-1}{49}
Тепер рівняння розв’язано.
49x^{2}+2x-15=0
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
49x^{2}+2x-15-\left(-15\right)=-\left(-15\right)
Додайте 15 до обох сторін цього рівняння.
49x^{2}+2x=-\left(-15\right)
Якщо відняти -15 від самого себе, залишиться 0.
49x^{2}+2x=15
Відніміть -15 від 0.
\frac{49x^{2}+2x}{49}=\frac{15}{49}
Розділіть обидві сторони на 49.
x^{2}+\frac{2}{49}x=\frac{15}{49}
Ділення на 49 скасовує множення на 49.
x^{2}+\frac{2}{49}x+\left(\frac{1}{49}\right)^{2}=\frac{15}{49}+\left(\frac{1}{49}\right)^{2}
Поділіть \frac{2}{49} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати \frac{1}{49}. Потім додайте \frac{1}{49} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
x^{2}+\frac{2}{49}x+\frac{1}{2401}=\frac{15}{49}+\frac{1}{2401}
Щоб піднести \frac{1}{49} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x^{2}+\frac{2}{49}x+\frac{1}{2401}=\frac{736}{2401}
Щоб додати \frac{15}{49} до \frac{1}{2401}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
\left(x+\frac{1}{49}\right)^{2}=\frac{736}{2401}
Розкладіть x^{2}+\frac{2}{49}x+\frac{1}{2401} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(x+\frac{1}{49}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{736}{2401}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
x+\frac{1}{49}=\frac{4\sqrt{46}}{49} x+\frac{1}{49}=-\frac{4\sqrt{46}}{49}
Виконайте спрощення.
x=\frac{4\sqrt{46}-1}{49} x=\frac{-4\sqrt{46}-1}{49}
Відніміть \frac{1}{49} від обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}