Розкласти на множники
\left(2h+1\right)\left(2h+3\right)
Обчислити
\left(2h+1\right)\left(2h+3\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=8 ab=4\times 3=12
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 4h^{2}+ah+bh+3. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,12 2,6 3,4
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b додатне, a і b – це не додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 12.
1+12=13 2+6=8 3+4=7
Обчисліть суму для кожної пари.
a=2 b=6
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 8.
\left(4h^{2}+2h\right)+\left(6h+3\right)
Перепишіть 4h^{2}+8h+3 як \left(4h^{2}+2h\right)+\left(6h+3\right).
2h\left(2h+1\right)+3\left(2h+1\right)
2h на першій та 3 в друге групу.
\left(2h+1\right)\left(2h+3\right)
Винесіть за дужки спільний член 2h+1, використовуючи властивість дистрибутивності.
4h^{2}+8h+3=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
h=\frac{-8±\sqrt{8^{2}-4\times 4\times 3}}{2\times 4}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
h=\frac{-8±\sqrt{64-4\times 4\times 3}}{2\times 4}
Піднесіть 8 до квадрата.
h=\frac{-8±\sqrt{64-16\times 3}}{2\times 4}
Помножте -4 на 4.
h=\frac{-8±\sqrt{64-48}}{2\times 4}
Помножте -16 на 3.
h=\frac{-8±\sqrt{16}}{2\times 4}
Додайте 64 до -48.
h=\frac{-8±4}{2\times 4}
Видобудьте квадратний корінь із 16.
h=\frac{-8±4}{8}
Помножте 2 на 4.
h=-\frac{4}{8}
Тепер розв’яжіть рівняння h=\frac{-8±4}{8} за додатного значення ±. Додайте -8 до 4.
h=-\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 4, щоб звести дріб \frac{-4}{8} до нескоротного вигляду.
h=-\frac{12}{8}
Тепер розв’яжіть рівняння h=\frac{-8±4}{8} за від’ємного значення ±. Відніміть 4 від -8.
h=-\frac{3}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 4, щоб звести дріб \frac{-12}{8} до нескоротного вигляду.
4h^{2}+8h+3=4\left(h-\left(-\frac{1}{2}\right)\right)\left(h-\left(-\frac{3}{2}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть -\frac{1}{2} на x_{1} та -\frac{3}{2} на x_{2}.
4h^{2}+8h+3=4\left(h+\frac{1}{2}\right)\left(h+\frac{3}{2}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
4h^{2}+8h+3=4\times \frac{2h+1}{2}\left(h+\frac{3}{2}\right)
Щоб додати \frac{1}{2} до h, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
4h^{2}+8h+3=4\times \frac{2h+1}{2}\times \frac{2h+3}{2}
Щоб додати \frac{3}{2} до h, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
4h^{2}+8h+3=4\times \frac{\left(2h+1\right)\left(2h+3\right)}{2\times 2}
Щоб помножити \frac{2h+1}{2} на \frac{2h+3}{2}, помножте чисельник на чисельник і знаменник на знаменник. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
4h^{2}+8h+3=4\times \frac{\left(2h+1\right)\left(2h+3\right)}{4}
Помножте 2 на 2.
4h^{2}+8h+3=\left(2h+1\right)\left(2h+3\right)
Відкиньте 4, тобто найбільший спільний дільник для 4 й 4.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}