Розкласти на множники
\left(x-2\right)\left(3x+4\right)
Обчислити
\left(x-2\right)\left(3x+4\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-2 ab=3\left(-8\right)=-24
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3x^{2}+ax+bx-8. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,-24 2,-12 3,-8 4,-6
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -24.
1-24=-23 2-12=-10 3-8=-5 4-6=-2
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-6 b=4
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -2.
\left(3x^{2}-6x\right)+\left(4x-8\right)
Перепишіть 3x^{2}-2x-8 як \left(3x^{2}-6x\right)+\left(4x-8\right).
3x\left(x-2\right)+4\left(x-2\right)
3x на першій та 4 в друге групу.
\left(x-2\right)\left(3x+4\right)
Винесіть за дужки спільний член x-2, використовуючи властивість дистрибутивності.
3x^{2}-2x-8=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{\left(-2\right)^{2}-4\times 3\left(-8\right)}}{2\times 3}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{4-4\times 3\left(-8\right)}}{2\times 3}
Піднесіть -2 до квадрата.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{4-12\left(-8\right)}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{4+96}}{2\times 3}
Помножте -12 на -8.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{100}}{2\times 3}
Додайте 4 до 96.
x=\frac{-\left(-2\right)±10}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із 100.
x=\frac{2±10}{2\times 3}
Число, протилежне до -2, дорівнює 2.
x=\frac{2±10}{6}
Помножте 2 на 3.
x=\frac{12}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{2±10}{6} за додатного значення ±. Додайте 2 до 10.
x=2
Розділіть 12 на 6.
x=-\frac{8}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{2±10}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть 10 від 2.
x=-\frac{4}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-8}{6} до нескоротного вигляду.
3x^{2}-2x-8=3\left(x-2\right)\left(x-\left(-\frac{4}{3}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 2 на x_{1} та -\frac{4}{3} на x_{2}.
3x^{2}-2x-8=3\left(x-2\right)\left(x+\frac{4}{3}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
3x^{2}-2x-8=3\left(x-2\right)\times \frac{3x+4}{3}
Щоб додати \frac{4}{3} до x, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
3x^{2}-2x-8=\left(x-2\right)\left(3x+4\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 3 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}