Розкласти на множники
\left(c-5\right)\left(3c-1\right)
Обчислити
\left(c-5\right)\left(3c-1\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-16 ab=3\times 5=15
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3c^{2}+ac+bc+5. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-15 -3,-5
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 15.
-1-15=-16 -3-5=-8
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-15 b=-1
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -16.
\left(3c^{2}-15c\right)+\left(-c+5\right)
Перепишіть 3c^{2}-16c+5 як \left(3c^{2}-15c\right)+\left(-c+5\right).
3c\left(c-5\right)-\left(c-5\right)
3c на першій та -1 в друге групу.
\left(c-5\right)\left(3c-1\right)
Винесіть за дужки спільний член c-5, використовуючи властивість дистрибутивності.
3c^{2}-16c+5=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
c=\frac{-\left(-16\right)±\sqrt{\left(-16\right)^{2}-4\times 3\times 5}}{2\times 3}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
c=\frac{-\left(-16\right)±\sqrt{256-4\times 3\times 5}}{2\times 3}
Піднесіть -16 до квадрата.
c=\frac{-\left(-16\right)±\sqrt{256-12\times 5}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
c=\frac{-\left(-16\right)±\sqrt{256-60}}{2\times 3}
Помножте -12 на 5.
c=\frac{-\left(-16\right)±\sqrt{196}}{2\times 3}
Додайте 256 до -60.
c=\frac{-\left(-16\right)±14}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із 196.
c=\frac{16±14}{2\times 3}
Число, протилежне до -16, дорівнює 16.
c=\frac{16±14}{6}
Помножте 2 на 3.
c=\frac{30}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння c=\frac{16±14}{6} за додатного значення ±. Додайте 16 до 14.
c=5
Розділіть 30 на 6.
c=\frac{2}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння c=\frac{16±14}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть 14 від 16.
c=\frac{1}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{2}{6} до нескоротного вигляду.
3c^{2}-16c+5=3\left(c-5\right)\left(c-\frac{1}{3}\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 5 на x_{1} та \frac{1}{3} на x_{2}.
3c^{2}-16c+5=3\left(c-5\right)\times \frac{3c-1}{3}
Щоб відняти c від \frac{1}{3}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
3c^{2}-16c+5=\left(c-5\right)\left(3c-1\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 3 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}