Розкласти на множники
\left(3x-5\right)\left(x+1\right)
Обчислити
\left(3x-5\right)\left(x+1\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-2 ab=3\left(-5\right)=-15
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3x^{2}+ax+bx-5. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,-15 3,-5
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -15.
1-15=-14 3-5=-2
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-5 b=3
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -2.
\left(3x^{2}-5x\right)+\left(3x-5\right)
Перепишіть 3x^{2}-2x-5 як \left(3x^{2}-5x\right)+\left(3x-5\right).
x\left(3x-5\right)+3x-5
Винесіть за дужки x в 3x^{2}-5x.
\left(3x-5\right)\left(x+1\right)
Винесіть за дужки спільний член 3x-5, використовуючи властивість дистрибутивності.
3x^{2}-2x-5=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{\left(-2\right)^{2}-4\times 3\left(-5\right)}}{2\times 3}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{4-4\times 3\left(-5\right)}}{2\times 3}
Піднесіть -2 до квадрата.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{4-12\left(-5\right)}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{4+60}}{2\times 3}
Помножте -12 на -5.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{64}}{2\times 3}
Додайте 4 до 60.
x=\frac{-\left(-2\right)±8}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із 64.
x=\frac{2±8}{2\times 3}
Число, протилежне до -2, дорівнює 2.
x=\frac{2±8}{6}
Помножте 2 на 3.
x=\frac{10}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{2±8}{6} за додатного значення ±. Додайте 2 до 8.
x=\frac{5}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{10}{6} до нескоротного вигляду.
x=-\frac{6}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{2±8}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть 8 від 2.
x=-1
Розділіть -6 на 6.
3x^{2}-2x-5=3\left(x-\frac{5}{3}\right)\left(x-\left(-1\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{5}{3} на x_{1} та -1 на x_{2}.
3x^{2}-2x-5=3\left(x-\frac{5}{3}\right)\left(x+1\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
3x^{2}-2x-5=3\times \frac{3x-5}{3}\left(x+1\right)
Щоб відняти x від \frac{5}{3}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
3x^{2}-2x-5=\left(3x-5\right)\left(x+1\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 3 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}