Знайдіть x (complex solution)
x=\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2}\approx -0,5+1,190238071i
x=-\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2}\approx -0,5-1,190238071i
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
3x^{2}+3x+5=0
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-3±\sqrt{3^{2}-4\times 3\times 5}}{2\times 3}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 3 замість a, 3 замість b і 5 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
x=\frac{-3±\sqrt{9-4\times 3\times 5}}{2\times 3}
Піднесіть 3 до квадрата.
x=\frac{-3±\sqrt{9-12\times 5}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
x=\frac{-3±\sqrt{9-60}}{2\times 3}
Помножте -12 на 5.
x=\frac{-3±\sqrt{-51}}{2\times 3}
Додайте 9 до -60.
x=\frac{-3±\sqrt{51}i}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із -51.
x=\frac{-3±\sqrt{51}i}{6}
Помножте 2 на 3.
x=\frac{-3+\sqrt{51}i}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-3±\sqrt{51}i}{6} за додатного значення ±. Додайте -3 до i\sqrt{51}.
x=\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2}
Розділіть -3+i\sqrt{51} на 6.
x=\frac{-\sqrt{51}i-3}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-3±\sqrt{51}i}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть i\sqrt{51} від -3.
x=-\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2}
Розділіть -3-i\sqrt{51} на 6.
x=\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2} x=-\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2}
Тепер рівняння розв’язано.
3x^{2}+3x+5=0
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
3x^{2}+3x+5-5=-5
Відніміть 5 від обох сторін цього рівняння.
3x^{2}+3x=-5
Якщо відняти 5 від самого себе, залишиться 0.
\frac{3x^{2}+3x}{3}=-\frac{5}{3}
Розділіть обидві сторони на 3.
x^{2}+\frac{3}{3}x=-\frac{5}{3}
Ділення на 3 скасовує множення на 3.
x^{2}+x=-\frac{5}{3}
Розділіть 3 на 3.
x^{2}+x+\left(\frac{1}{2}\right)^{2}=-\frac{5}{3}+\left(\frac{1}{2}\right)^{2}
Поділіть 1 (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати \frac{1}{2}. Потім додайте \frac{1}{2} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
x^{2}+x+\frac{1}{4}=-\frac{5}{3}+\frac{1}{4}
Щоб піднести \frac{1}{2} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x^{2}+x+\frac{1}{4}=-\frac{17}{12}
Щоб додати -\frac{5}{3} до \frac{1}{4}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
\left(x+\frac{1}{2}\right)^{2}=-\frac{17}{12}
Розкладіть x^{2}+x+\frac{1}{4} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(x+\frac{1}{2}\right)^{2}}=\sqrt{-\frac{17}{12}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
x+\frac{1}{2}=\frac{\sqrt{51}i}{6} x+\frac{1}{2}=-\frac{\sqrt{51}i}{6}
Виконайте спрощення.
x=\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2} x=-\frac{\sqrt{51}i}{6}-\frac{1}{2}
Відніміть \frac{1}{2} від обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}