Розкласти на множники
\left(x-2\right)\left(3x+20\right)
Обчислити
\left(x-2\right)\left(3x+20\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=14 ab=3\left(-40\right)=-120
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3x^{2}+ax+bx-40. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,120 -2,60 -3,40 -4,30 -5,24 -6,20 -8,15 -10,12
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b додатне, додатне число за модулем більше за від’ємне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -120.
-1+120=119 -2+60=58 -3+40=37 -4+30=26 -5+24=19 -6+20=14 -8+15=7 -10+12=2
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-6 b=20
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 14.
\left(3x^{2}-6x\right)+\left(20x-40\right)
Перепишіть 3x^{2}+14x-40 як \left(3x^{2}-6x\right)+\left(20x-40\right).
3x\left(x-2\right)+20\left(x-2\right)
3x на першій та 20 в друге групу.
\left(x-2\right)\left(3x+20\right)
Винесіть за дужки спільний член x-2, використовуючи властивість дистрибутивності.
3x^{2}+14x-40=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
x=\frac{-14±\sqrt{14^{2}-4\times 3\left(-40\right)}}{2\times 3}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-14±\sqrt{196-4\times 3\left(-40\right)}}{2\times 3}
Піднесіть 14 до квадрата.
x=\frac{-14±\sqrt{196-12\left(-40\right)}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
x=\frac{-14±\sqrt{196+480}}{2\times 3}
Помножте -12 на -40.
x=\frac{-14±\sqrt{676}}{2\times 3}
Додайте 196 до 480.
x=\frac{-14±26}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із 676.
x=\frac{-14±26}{6}
Помножте 2 на 3.
x=\frac{12}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-14±26}{6} за додатного значення ±. Додайте -14 до 26.
x=2
Розділіть 12 на 6.
x=-\frac{40}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-14±26}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть 26 від -14.
x=-\frac{20}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-40}{6} до нескоротного вигляду.
3x^{2}+14x-40=3\left(x-2\right)\left(x-\left(-\frac{20}{3}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 2 на x_{1} та -\frac{20}{3} на x_{2}.
3x^{2}+14x-40=3\left(x-2\right)\left(x+\frac{20}{3}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
3x^{2}+14x-40=3\left(x-2\right)\times \frac{3x+20}{3}
Щоб додати \frac{20}{3} до x, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
3x^{2}+14x-40=\left(x-2\right)\left(3x+20\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 3 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}