Розкласти на множники
\left(y-4\right)\left(2y-1\right)
Обчислити
\left(y-4\right)\left(2y-1\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-9 ab=2\times 4=8
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2y^{2}+ay+by+4. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-8 -2,-4
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 8.
-1-8=-9 -2-4=-6
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-8 b=-1
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -9.
\left(2y^{2}-8y\right)+\left(-y+4\right)
Перепишіть 2y^{2}-9y+4 як \left(2y^{2}-8y\right)+\left(-y+4\right).
2y\left(y-4\right)-\left(y-4\right)
2y на першій та -1 в друге групу.
\left(y-4\right)\left(2y-1\right)
Винесіть за дужки спільний член y-4, використовуючи властивість дистрибутивності.
2y^{2}-9y+4=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
y=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{\left(-9\right)^{2}-4\times 2\times 4}}{2\times 2}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
y=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-4\times 2\times 4}}{2\times 2}
Піднесіть -9 до квадрата.
y=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-8\times 4}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
y=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-32}}{2\times 2}
Помножте -8 на 4.
y=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{49}}{2\times 2}
Додайте 81 до -32.
y=\frac{-\left(-9\right)±7}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 49.
y=\frac{9±7}{2\times 2}
Число, протилежне до -9, дорівнює 9.
y=\frac{9±7}{4}
Помножте 2 на 2.
y=\frac{16}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння y=\frac{9±7}{4} за додатного значення ±. Додайте 9 до 7.
y=4
Розділіть 16 на 4.
y=\frac{2}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння y=\frac{9±7}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 7 від 9.
y=\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{2}{4} до нескоротного вигляду.
2y^{2}-9y+4=2\left(y-4\right)\left(y-\frac{1}{2}\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 4 на x_{1} та \frac{1}{2} на x_{2}.
2y^{2}-9y+4=2\left(y-4\right)\times \frac{2y-1}{2}
Щоб відняти y від \frac{1}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
2y^{2}-9y+4=\left(y-4\right)\left(2y-1\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 2 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}