Розкласти на множники
\left(q-1\right)\left(2q-5\right)
Обчислити
\left(q-1\right)\left(2q-5\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-7 ab=2\times 5=10
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2q^{2}+aq+bq+5. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-10 -2,-5
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 10.
-1-10=-11 -2-5=-7
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-5 b=-2
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -7.
\left(2q^{2}-5q\right)+\left(-2q+5\right)
Перепишіть 2q^{2}-7q+5 як \left(2q^{2}-5q\right)+\left(-2q+5\right).
q\left(2q-5\right)-\left(2q-5\right)
q на першій та -1 в друге групу.
\left(2q-5\right)\left(q-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 2q-5, використовуючи властивість дистрибутивності.
2q^{2}-7q+5=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
q=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{\left(-7\right)^{2}-4\times 2\times 5}}{2\times 2}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
q=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{49-4\times 2\times 5}}{2\times 2}
Піднесіть -7 до квадрата.
q=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{49-8\times 5}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
q=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{49-40}}{2\times 2}
Помножте -8 на 5.
q=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{9}}{2\times 2}
Додайте 49 до -40.
q=\frac{-\left(-7\right)±3}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 9.
q=\frac{7±3}{2\times 2}
Число, протилежне до -7, дорівнює 7.
q=\frac{7±3}{4}
Помножте 2 на 2.
q=\frac{10}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння q=\frac{7±3}{4} за додатного значення ±. Додайте 7 до 3.
q=\frac{5}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{10}{4} до нескоротного вигляду.
q=\frac{4}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння q=\frac{7±3}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 3 від 7.
q=1
Розділіть 4 на 4.
2q^{2}-7q+5=2\left(q-\frac{5}{2}\right)\left(q-1\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{5}{2} на x_{1} та 1 на x_{2}.
2q^{2}-7q+5=2\times \frac{2q-5}{2}\left(q-1\right)
Щоб відняти q від \frac{5}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
2q^{2}-7q+5=\left(2q-5\right)\left(q-1\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 2 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}