Розкласти на множники
\left(2d-11\right)\left(d+1\right)
Обчислити
\left(2d-11\right)\left(d+1\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-9 ab=2\left(-11\right)=-22
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2d^{2}+ad+bd-11. Щоб знайти a та b, налаштуйте систему, яку потрібно розв'язати.
1,-22 2,-11
Оскільки ab від'ємне, a і b мають протилежні ознаки. Оскільки значення a+b від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -22.
1-22=-21 2-11=-9
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-11 b=2
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -9.
\left(2d^{2}-11d\right)+\left(2d-11\right)
Перепишіть 2d^{2}-9d-11 як \left(2d^{2}-11d\right)+\left(2d-11\right).
d\left(2d-11\right)+2d-11
Винесіть за дужки d в 2d^{2}-11d.
\left(2d-11\right)\left(d+1\right)
Винесіть за дужки спільний член 2d-11, використовуючи властивість дистрибутивності.
2d^{2}-9d-11=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
d=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{\left(-9\right)^{2}-4\times 2\left(-11\right)}}{2\times 2}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
d=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-4\times 2\left(-11\right)}}{2\times 2}
Піднесіть -9 до квадрата.
d=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-8\left(-11\right)}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
d=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81+88}}{2\times 2}
Помножте -8 на -11.
d=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{169}}{2\times 2}
Додайте 81 до 88.
d=\frac{-\left(-9\right)±13}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 169.
d=\frac{9±13}{2\times 2}
Число, протилежне до -9, дорівнює 9.
d=\frac{9±13}{4}
Помножте 2 на 2.
d=\frac{22}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння d=\frac{9±13}{4} за додатного значення ±. Додайте 9 до 13.
d=\frac{11}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{22}{4} до нескоротного вигляду.
d=-\frac{4}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння d=\frac{9±13}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 13 від 9.
d=-1
Розділіть -4 на 4.
2d^{2}-9d-11=2\left(d-\frac{11}{2}\right)\left(d-\left(-1\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{11}{2} на x_{1} та -1 на x_{2}.
2d^{2}-9d-11=2\left(d-\frac{11}{2}\right)\left(d+1\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
2d^{2}-9d-11=2\times \frac{2d-11}{2}\left(d+1\right)
Щоб відняти d від \frac{11}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
2d^{2}-9d-11=\left(2d-11\right)\left(d+1\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 2 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}