Знайдіть n
n = \frac{3}{2} = 1\frac{1}{2} = 1,5
n=0
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
2n^{2}+2n=5n
Скористайтеся властивістю дистрибутивності, щоб помножити 2 на n^{2}+n.
2n^{2}+2n-5n=0
Відніміть 5n з обох сторін.
2n^{2}-3n=0
Додайте 2n до -5n, щоб отримати -3n.
n\left(2n-3\right)=0
Винесіть n за дужки.
n=0 n=\frac{3}{2}
Щоб знайти рішення для формул, Розв'яжіть n=0 та 2n-3=0.
2n^{2}+2n=5n
Скористайтеся властивістю дистрибутивності, щоб помножити 2 на n^{2}+n.
2n^{2}+2n-5n=0
Відніміть 5n з обох сторін.
2n^{2}-3n=0
Додайте 2n до -5n, щоб отримати -3n.
n=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{\left(-3\right)^{2}}}{2\times 2}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 2 замість a, -3 замість b і 0 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
n=\frac{-\left(-3\right)±3}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із \left(-3\right)^{2}.
n=\frac{3±3}{2\times 2}
Число, протилежне до -3, дорівнює 3.
n=\frac{3±3}{4}
Помножте 2 на 2.
n=\frac{6}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння n=\frac{3±3}{4} за додатного значення ±. Додайте 3 до 3.
n=\frac{3}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{6}{4} до нескоротного вигляду.
n=\frac{0}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння n=\frac{3±3}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 3 від 3.
n=0
Розділіть 0 на 4.
n=\frac{3}{2} n=0
Тепер рівняння розв’язано.
2n^{2}+2n=5n
Скористайтеся властивістю дистрибутивності, щоб помножити 2 на n^{2}+n.
2n^{2}+2n-5n=0
Відніміть 5n з обох сторін.
2n^{2}-3n=0
Додайте 2n до -5n, щоб отримати -3n.
\frac{2n^{2}-3n}{2}=\frac{0}{2}
Розділіть обидві сторони на 2.
n^{2}-\frac{3}{2}n=\frac{0}{2}
Ділення на 2 скасовує множення на 2.
n^{2}-\frac{3}{2}n=0
Розділіть 0 на 2.
n^{2}-\frac{3}{2}n+\left(-\frac{3}{4}\right)^{2}=\left(-\frac{3}{4}\right)^{2}
Поділіть -\frac{3}{2} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати -\frac{3}{4}. Потім додайте -\frac{3}{4} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
n^{2}-\frac{3}{2}n+\frac{9}{16}=\frac{9}{16}
Щоб піднести -\frac{3}{4} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
\left(n-\frac{3}{4}\right)^{2}=\frac{9}{16}
Розкладіть n^{2}-\frac{3}{2}n+\frac{9}{16} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(n-\frac{3}{4}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{9}{16}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
n-\frac{3}{4}=\frac{3}{4} n-\frac{3}{4}=-\frac{3}{4}
Виконайте спрощення.
n=\frac{3}{2} n=0
Додайте \frac{3}{4} до обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}