Знайдіть x
x = \frac{4}{3} = 1\frac{1}{3} \approx 1,333333333
x=\frac{5}{6}\approx 0,833333333
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-39 ab=18\times 20=360
Щоб розв’язати рівняння, розкладіть його ліву частину на множники методом групування. Спочатку потрібно переписати ліву частину у вигляді 18x^{2}+ax+bx+20. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-360 -2,-180 -3,-120 -4,-90 -5,-72 -6,-60 -8,-45 -9,-40 -10,-36 -12,-30 -15,-24 -18,-20
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 360.
-1-360=-361 -2-180=-182 -3-120=-123 -4-90=-94 -5-72=-77 -6-60=-66 -8-45=-53 -9-40=-49 -10-36=-46 -12-30=-42 -15-24=-39 -18-20=-38
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-24 b=-15
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -39.
\left(18x^{2}-24x\right)+\left(-15x+20\right)
Перепишіть 18x^{2}-39x+20 як \left(18x^{2}-24x\right)+\left(-15x+20\right).
6x\left(3x-4\right)-5\left(3x-4\right)
6x на першій та -5 в друге групу.
\left(3x-4\right)\left(6x-5\right)
Винесіть за дужки спільний член 3x-4, використовуючи властивість дистрибутивності.
x=\frac{4}{3} x=\frac{5}{6}
Щоб знайти рішення для формул, Розв'яжіть 3x-4=0 та 6x-5=0.
18x^{2}-39x+20=0
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{\left(-39\right)^{2}-4\times 18\times 20}}{2\times 18}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 18 замість a, -39 замість b і 20 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
x=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{1521-4\times 18\times 20}}{2\times 18}
Піднесіть -39 до квадрата.
x=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{1521-72\times 20}}{2\times 18}
Помножте -4 на 18.
x=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{1521-1440}}{2\times 18}
Помножте -72 на 20.
x=\frac{-\left(-39\right)±\sqrt{81}}{2\times 18}
Додайте 1521 до -1440.
x=\frac{-\left(-39\right)±9}{2\times 18}
Видобудьте квадратний корінь із 81.
x=\frac{39±9}{2\times 18}
Число, протилежне до -39, дорівнює 39.
x=\frac{39±9}{36}
Помножте 2 на 18.
x=\frac{48}{36}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{39±9}{36} за додатного значення ±. Додайте 39 до 9.
x=\frac{4}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 12, щоб звести дріб \frac{48}{36} до нескоротного вигляду.
x=\frac{30}{36}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{39±9}{36} за від’ємного значення ±. Відніміть 9 від 39.
x=\frac{5}{6}
Поділіть чисельник і знаменник на 6, щоб звести дріб \frac{30}{36} до нескоротного вигляду.
x=\frac{4}{3} x=\frac{5}{6}
Тепер рівняння розв’язано.
18x^{2}-39x+20=0
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
18x^{2}-39x+20-20=-20
Відніміть 20 від обох сторін цього рівняння.
18x^{2}-39x=-20
Якщо відняти 20 від самого себе, залишиться 0.
\frac{18x^{2}-39x}{18}=-\frac{20}{18}
Розділіть обидві сторони на 18.
x^{2}+\left(-\frac{39}{18}\right)x=-\frac{20}{18}
Ділення на 18 скасовує множення на 18.
x^{2}-\frac{13}{6}x=-\frac{20}{18}
Поділіть чисельник і знаменник на 3, щоб звести дріб \frac{-39}{18} до нескоротного вигляду.
x^{2}-\frac{13}{6}x=-\frac{10}{9}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-20}{18} до нескоротного вигляду.
x^{2}-\frac{13}{6}x+\left(-\frac{13}{12}\right)^{2}=-\frac{10}{9}+\left(-\frac{13}{12}\right)^{2}
Поділіть -\frac{13}{6} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати -\frac{13}{12}. Потім додайте -\frac{13}{12} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
x^{2}-\frac{13}{6}x+\frac{169}{144}=-\frac{10}{9}+\frac{169}{144}
Щоб піднести -\frac{13}{12} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x^{2}-\frac{13}{6}x+\frac{169}{144}=\frac{1}{16}
Щоб додати -\frac{10}{9} до \frac{169}{144}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
\left(x-\frac{13}{12}\right)^{2}=\frac{1}{16}
Розкладіть x^{2}-\frac{13}{6}x+\frac{169}{144} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(x-\frac{13}{12}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{1}{16}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
x-\frac{13}{12}=\frac{1}{4} x-\frac{13}{12}=-\frac{1}{4}
Виконайте спрощення.
x=\frac{4}{3} x=\frac{5}{6}
Додайте \frac{13}{12} до обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}