Розкласти на множники
6\left(h-1\right)\left(2h+7\right)
Обчислити
6\left(h-1\right)\left(2h+7\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
6\left(2h^{2}+5h-7\right)
Винесіть 6 за дужки.
a+b=5 ab=2\left(-7\right)=-14
Розглянемо 2h^{2}+5h-7. Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2h^{2}+ah+bh-7. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,14 -2,7
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b додатне, додатне число за модулем більше за від’ємне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -14.
-1+14=13 -2+7=5
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-2 b=7
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 5.
\left(2h^{2}-2h\right)+\left(7h-7\right)
Перепишіть 2h^{2}+5h-7 як \left(2h^{2}-2h\right)+\left(7h-7\right).
2h\left(h-1\right)+7\left(h-1\right)
2h на першій та 7 в друге групу.
\left(h-1\right)\left(2h+7\right)
Винесіть за дужки спільний член h-1, використовуючи властивість дистрибутивності.
6\left(h-1\right)\left(2h+7\right)
Переписати повністю розкладений на множники вираз.
12h^{2}+30h-42=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
h=\frac{-30±\sqrt{30^{2}-4\times 12\left(-42\right)}}{2\times 12}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
h=\frac{-30±\sqrt{900-4\times 12\left(-42\right)}}{2\times 12}
Піднесіть 30 до квадрата.
h=\frac{-30±\sqrt{900-48\left(-42\right)}}{2\times 12}
Помножте -4 на 12.
h=\frac{-30±\sqrt{900+2016}}{2\times 12}
Помножте -48 на -42.
h=\frac{-30±\sqrt{2916}}{2\times 12}
Додайте 900 до 2016.
h=\frac{-30±54}{2\times 12}
Видобудьте квадратний корінь із 2916.
h=\frac{-30±54}{24}
Помножте 2 на 12.
h=\frac{24}{24}
Тепер розв’яжіть рівняння h=\frac{-30±54}{24} за додатного значення ±. Додайте -30 до 54.
h=1
Розділіть 24 на 24.
h=-\frac{84}{24}
Тепер розв’яжіть рівняння h=\frac{-30±54}{24} за від’ємного значення ±. Відніміть 54 від -30.
h=-\frac{7}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 12, щоб звести дріб \frac{-84}{24} до нескоротного вигляду.
12h^{2}+30h-42=12\left(h-1\right)\left(h-\left(-\frac{7}{2}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 1 на x_{1} та -\frac{7}{2} на x_{2}.
12h^{2}+30h-42=12\left(h-1\right)\left(h+\frac{7}{2}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
12h^{2}+30h-42=12\left(h-1\right)\times \frac{2h+7}{2}
Щоб додати \frac{7}{2} до h, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
12h^{2}+30h-42=6\left(h-1\right)\left(2h+7\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 12 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}