Розкласти на множники
-\left(x+1\right)\left(3x+1\right)
Обчислити
-\left(x+1\right)\left(3x+1\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-4 ab=-3\left(-1\right)=3
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді -3x^{2}+ax+bx-1. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
a=-1 b=-3
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Єдиною такою парою буде розв’язок системи рівнянь.
\left(-3x^{2}-x\right)+\left(-3x-1\right)
Перепишіть -3x^{2}-4x-1 як \left(-3x^{2}-x\right)+\left(-3x-1\right).
-x\left(3x+1\right)-\left(3x+1\right)
-x на першій та -1 в друге групу.
\left(3x+1\right)\left(-x-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 3x+1, використовуючи властивість дистрибутивності.
-3x^{2}-4x-1=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
x=\frac{-\left(-4\right)±\sqrt{\left(-4\right)^{2}-4\left(-3\right)\left(-1\right)}}{2\left(-3\right)}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-\left(-4\right)±\sqrt{16-4\left(-3\right)\left(-1\right)}}{2\left(-3\right)}
Піднесіть -4 до квадрата.
x=\frac{-\left(-4\right)±\sqrt{16+12\left(-1\right)}}{2\left(-3\right)}
Помножте -4 на -3.
x=\frac{-\left(-4\right)±\sqrt{16-12}}{2\left(-3\right)}
Помножте 12 на -1.
x=\frac{-\left(-4\right)±\sqrt{4}}{2\left(-3\right)}
Додайте 16 до -12.
x=\frac{-\left(-4\right)±2}{2\left(-3\right)}
Видобудьте квадратний корінь із 4.
x=\frac{4±2}{2\left(-3\right)}
Число, протилежне до -4, дорівнює 4.
x=\frac{4±2}{-6}
Помножте 2 на -3.
x=\frac{6}{-6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{4±2}{-6} за додатного значення ±. Додайте 4 до 2.
x=-1
Розділіть 6 на -6.
x=\frac{2}{-6}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{4±2}{-6} за від’ємного значення ±. Відніміть 2 від 4.
x=-\frac{1}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{2}{-6} до нескоротного вигляду.
-3x^{2}-4x-1=-3\left(x-\left(-1\right)\right)\left(x-\left(-\frac{1}{3}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть -1 на x_{1} та -\frac{1}{3} на x_{2}.
-3x^{2}-4x-1=-3\left(x+1\right)\left(x+\frac{1}{3}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
-3x^{2}-4x-1=-3\left(x+1\right)\times \frac{-3x-1}{-3}
Щоб додати \frac{1}{3} до x, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
-3x^{2}-4x-1=\left(x+1\right)\left(-3x-1\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для -3 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}