Знайдіть x
x=\frac{1}{2}=0,5
x=-1
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-1 ab=-2=-2
Щоб розв’язати рівняння, розкладіть його ліву частину на множники методом групування. Спочатку потрібно переписати ліву частину у вигляді -2x^{2}+ax+bx+1. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
a=1 b=-2
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Єдиною такою парою буде розв’язок системи рівнянь.
\left(-2x^{2}+x\right)+\left(-2x+1\right)
Перепишіть -2x^{2}-x+1 як \left(-2x^{2}+x\right)+\left(-2x+1\right).
-x\left(2x-1\right)-\left(2x-1\right)
-x на першій та -1 в друге групу.
\left(2x-1\right)\left(-x-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 2x-1, використовуючи властивість дистрибутивності.
x=\frac{1}{2} x=-1
Щоб знайти рішення для формул, Розв'яжіть 2x-1=0 та -x-1=0.
-2x^{2}-x+1=0
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-\left(-1\right)±\sqrt{1-4\left(-2\right)}}{2\left(-2\right)}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте -2 замість a, -1 замість b і 1 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
x=\frac{-\left(-1\right)±\sqrt{1+8}}{2\left(-2\right)}
Помножте -4 на -2.
x=\frac{-\left(-1\right)±\sqrt{9}}{2\left(-2\right)}
Додайте 1 до 8.
x=\frac{-\left(-1\right)±3}{2\left(-2\right)}
Видобудьте квадратний корінь із 9.
x=\frac{1±3}{2\left(-2\right)}
Число, протилежне до -1, дорівнює 1.
x=\frac{1±3}{-4}
Помножте 2 на -2.
x=\frac{4}{-4}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{1±3}{-4} за додатного значення ±. Додайте 1 до 3.
x=-1
Розділіть 4 на -4.
x=-\frac{2}{-4}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{1±3}{-4} за від’ємного значення ±. Відніміть 3 від 1.
x=\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-2}{-4} до нескоротного вигляду.
x=-1 x=\frac{1}{2}
Тепер рівняння розв’язано.
-2x^{2}-x+1=0
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
-2x^{2}-x+1-1=-1
Відніміть 1 від обох сторін цього рівняння.
-2x^{2}-x=-1
Якщо відняти 1 від самого себе, залишиться 0.
\frac{-2x^{2}-x}{-2}=-\frac{1}{-2}
Розділіть обидві сторони на -2.
x^{2}+\left(-\frac{1}{-2}\right)x=-\frac{1}{-2}
Ділення на -2 скасовує множення на -2.
x^{2}+\frac{1}{2}x=-\frac{1}{-2}
Розділіть -1 на -2.
x^{2}+\frac{1}{2}x=\frac{1}{2}
Розділіть -1 на -2.
x^{2}+\frac{1}{2}x+\left(\frac{1}{4}\right)^{2}=\frac{1}{2}+\left(\frac{1}{4}\right)^{2}
Поділіть \frac{1}{2} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати \frac{1}{4}. Потім додайте \frac{1}{4} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
x^{2}+\frac{1}{2}x+\frac{1}{16}=\frac{1}{2}+\frac{1}{16}
Щоб піднести \frac{1}{4} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x^{2}+\frac{1}{2}x+\frac{1}{16}=\frac{9}{16}
Щоб додати \frac{1}{2} до \frac{1}{16}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
\left(x+\frac{1}{4}\right)^{2}=\frac{9}{16}
Розкладіть x^{2}+\frac{1}{2}x+\frac{1}{16} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(x+\frac{1}{4}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{9}{16}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
x+\frac{1}{4}=\frac{3}{4} x+\frac{1}{4}=-\frac{3}{4}
Виконайте спрощення.
x=\frac{1}{2} x=-1
Відніміть \frac{1}{4} від обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}