Розкласти на множники
\left(y-1\right)\left(3y-4\right)
Обчислити
\left(y-1\right)\left(3y-4\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-7 ab=3\times 4=12
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3y^{2}+ay+by+4. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-12 -2,-6 -3,-4
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 12.
-1-12=-13 -2-6=-8 -3-4=-7
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-4 b=-3
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -7.
\left(3y^{2}-4y\right)+\left(-3y+4\right)
Перепишіть 3y^{2}-7y+4 як \left(3y^{2}-4y\right)+\left(-3y+4\right).
y\left(3y-4\right)-\left(3y-4\right)
y на першій та -1 в друге групу.
\left(3y-4\right)\left(y-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 3y-4, використовуючи властивість дистрибутивності.
3y^{2}-7y+4=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
y=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{\left(-7\right)^{2}-4\times 3\times 4}}{2\times 3}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
y=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{49-4\times 3\times 4}}{2\times 3}
Піднесіть -7 до квадрата.
y=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{49-12\times 4}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
y=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{49-48}}{2\times 3}
Помножте -12 на 4.
y=\frac{-\left(-7\right)±\sqrt{1}}{2\times 3}
Додайте 49 до -48.
y=\frac{-\left(-7\right)±1}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із 1.
y=\frac{7±1}{2\times 3}
Число, протилежне до -7, дорівнює 7.
y=\frac{7±1}{6}
Помножте 2 на 3.
y=\frac{8}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння y=\frac{7±1}{6} за додатного значення ±. Додайте 7 до 1.
y=\frac{4}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{8}{6} до нескоротного вигляду.
y=\frac{6}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння y=\frac{7±1}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть 1 від 7.
y=1
Розділіть 6 на 6.
3y^{2}-7y+4=3\left(y-\frac{4}{3}\right)\left(y-1\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{4}{3} на x_{1} та 1 на x_{2}.
3y^{2}-7y+4=3\times \frac{3y-4}{3}\left(y-1\right)
Щоб відняти y від \frac{4}{3}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
3y^{2}-7y+4=\left(3y-4\right)\left(y-1\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 3 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}