Знайдіть x
x=\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2}\approx 1,704159458
x=-\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2}\approx -0,704159458
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
x^{2}-x=\frac{2}{15}\times 9
Помножте обидві сторони на 9.
x^{2}-x=\frac{6}{5}
Помножте \frac{2}{15} на 9, щоб отримати \frac{6}{5}.
x^{2}-x-\frac{6}{5}=0
Відніміть \frac{6}{5} з обох сторін.
x=\frac{-\left(-1\right)±\sqrt{1-4\left(-\frac{6}{5}\right)}}{2}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 1 замість a, -1 замість b і -\frac{6}{5} замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
x=\frac{-\left(-1\right)±\sqrt{1+\frac{24}{5}}}{2}
Помножте -4 на -\frac{6}{5}.
x=\frac{-\left(-1\right)±\sqrt{\frac{29}{5}}}{2}
Додайте 1 до \frac{24}{5}.
x=\frac{-\left(-1\right)±\frac{\sqrt{145}}{5}}{2}
Видобудьте квадратний корінь із \frac{29}{5}.
x=\frac{1±\frac{\sqrt{145}}{5}}{2}
Число, протилежне до -1, дорівнює 1.
x=\frac{\frac{\sqrt{145}}{5}+1}{2}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{1±\frac{\sqrt{145}}{5}}{2} за додатного значення ±. Додайте 1 до \frac{\sqrt{145}}{5}.
x=\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2}
Розділіть 1+\frac{\sqrt{145}}{5} на 2.
x=\frac{-\frac{\sqrt{145}}{5}+1}{2}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{1±\frac{\sqrt{145}}{5}}{2} за від’ємного значення ±. Відніміть \frac{\sqrt{145}}{5} від 1.
x=-\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2}
Розділіть 1-\frac{\sqrt{145}}{5} на 2.
x=\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2} x=-\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2}
Тепер рівняння розв’язано.
x^{2}-x=\frac{2}{15}\times 9
Помножте обидві сторони на 9.
x^{2}-x=\frac{6}{5}
Помножте \frac{2}{15} на 9, щоб отримати \frac{6}{5}.
x^{2}-x+\left(-\frac{1}{2}\right)^{2}=\frac{6}{5}+\left(-\frac{1}{2}\right)^{2}
Поділіть -1 (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати -\frac{1}{2}. Потім додайте -\frac{1}{2} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
x^{2}-x+\frac{1}{4}=\frac{6}{5}+\frac{1}{4}
Щоб піднести -\frac{1}{2} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x^{2}-x+\frac{1}{4}=\frac{29}{20}
Щоб додати \frac{6}{5} до \frac{1}{4}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
\left(x-\frac{1}{2}\right)^{2}=\frac{29}{20}
Розкладіть x^{2}-x+\frac{1}{4} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(x-\frac{1}{2}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{29}{20}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
x-\frac{1}{2}=\frac{\sqrt{145}}{10} x-\frac{1}{2}=-\frac{\sqrt{145}}{10}
Виконайте спрощення.
x=\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2} x=-\frac{\sqrt{145}}{10}+\frac{1}{2}
Додайте \frac{1}{2} до обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}