Знайдіть x
x=2
x = \frac{5}{2} = 2\frac{1}{2} = 2,5
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
\frac{1}{15}x^{2}-\frac{3}{10}x+\frac{1}{3}=0
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
x=\frac{-\left(-\frac{3}{10}\right)±\sqrt{\left(-\frac{3}{10}\right)^{2}-4\times \frac{1}{15}\times \frac{1}{3}}}{2\times \frac{1}{15}}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте \frac{1}{15} замість a, -\frac{3}{10} замість b і \frac{1}{3} замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
x=\frac{-\left(-\frac{3}{10}\right)±\sqrt{\frac{9}{100}-4\times \frac{1}{15}\times \frac{1}{3}}}{2\times \frac{1}{15}}
Щоб піднести -\frac{3}{10} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x=\frac{-\left(-\frac{3}{10}\right)±\sqrt{\frac{9}{100}-\frac{4}{15}\times \frac{1}{3}}}{2\times \frac{1}{15}}
Помножте -4 на \frac{1}{15}.
x=\frac{-\left(-\frac{3}{10}\right)±\sqrt{\frac{9}{100}-\frac{4}{45}}}{2\times \frac{1}{15}}
Щоб помножити -\frac{4}{15} на \frac{1}{3}, помножте чисельник на чисельник і знаменник на знаменник. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
x=\frac{-\left(-\frac{3}{10}\right)±\sqrt{\frac{1}{900}}}{2\times \frac{1}{15}}
Щоб додати \frac{9}{100} до -\frac{4}{45}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
x=\frac{-\left(-\frac{3}{10}\right)±\frac{1}{30}}{2\times \frac{1}{15}}
Видобудьте квадратний корінь із \frac{1}{900}.
x=\frac{\frac{3}{10}±\frac{1}{30}}{2\times \frac{1}{15}}
Число, протилежне до -\frac{3}{10}, дорівнює \frac{3}{10}.
x=\frac{\frac{3}{10}±\frac{1}{30}}{\frac{2}{15}}
Помножте 2 на \frac{1}{15}.
x=\frac{\frac{1}{3}}{\frac{2}{15}}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{\frac{3}{10}±\frac{1}{30}}{\frac{2}{15}} за додатного значення ±. Щоб додати \frac{3}{10} до \frac{1}{30}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
x=\frac{5}{2}
Розділіть \frac{1}{3} на \frac{2}{15}, помноживши \frac{1}{3} на величину, обернену до \frac{2}{15}.
x=\frac{\frac{4}{15}}{\frac{2}{15}}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{\frac{3}{10}±\frac{1}{30}}{\frac{2}{15}} за від’ємного значення ±. Щоб відняти \frac{3}{10} від \frac{1}{30}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
x=2
Розділіть \frac{4}{15} на \frac{2}{15}, помноживши \frac{4}{15} на величину, обернену до \frac{2}{15}.
x=\frac{5}{2} x=2
Тепер рівняння розв’язано.
\frac{1}{15}x^{2}-\frac{3}{10}x+\frac{1}{3}=0
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
\frac{1}{15}x^{2}-\frac{3}{10}x+\frac{1}{3}-\frac{1}{3}=-\frac{1}{3}
Відніміть \frac{1}{3} від обох сторін цього рівняння.
\frac{1}{15}x^{2}-\frac{3}{10}x=-\frac{1}{3}
Якщо відняти \frac{1}{3} від самого себе, залишиться 0.
\frac{\frac{1}{15}x^{2}-\frac{3}{10}x}{\frac{1}{15}}=-\frac{\frac{1}{3}}{\frac{1}{15}}
Помножте обидві сторони на 15.
x^{2}+\left(-\frac{\frac{3}{10}}{\frac{1}{15}}\right)x=-\frac{\frac{1}{3}}{\frac{1}{15}}
Ділення на \frac{1}{15} скасовує множення на \frac{1}{15}.
x^{2}-\frac{9}{2}x=-\frac{\frac{1}{3}}{\frac{1}{15}}
Розділіть -\frac{3}{10} на \frac{1}{15}, помноживши -\frac{3}{10} на величину, обернену до \frac{1}{15}.
x^{2}-\frac{9}{2}x=-5
Розділіть -\frac{1}{3} на \frac{1}{15}, помноживши -\frac{1}{3} на величину, обернену до \frac{1}{15}.
x^{2}-\frac{9}{2}x+\left(-\frac{9}{4}\right)^{2}=-5+\left(-\frac{9}{4}\right)^{2}
Поділіть -\frac{9}{2} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати -\frac{9}{4}. Потім додайте -\frac{9}{4} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
x^{2}-\frac{9}{2}x+\frac{81}{16}=-5+\frac{81}{16}
Щоб піднести -\frac{9}{4} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x^{2}-\frac{9}{2}x+\frac{81}{16}=\frac{1}{16}
Додайте -5 до \frac{81}{16}.
\left(x-\frac{9}{4}\right)^{2}=\frac{1}{16}
Розкладіть x^{2}-\frac{9}{2}x+\frac{81}{16} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(x-\frac{9}{4}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{1}{16}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
x-\frac{9}{4}=\frac{1}{4} x-\frac{9}{4}=-\frac{1}{4}
Виконайте спрощення.
x=\frac{5}{2} x=2
Додайте \frac{9}{4} до обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}