\left. \begin{array} { l } { 3 : 54 } \\ { 6 : 35 } \\ { 7 : 26 } \\ { 8 : 15 } \\ { 6 : 36 } \\ { 7 : 21 } \\ { 6 : 27 } \\ { 8 : 35 } \\ { 5 : 12 } \\ { 3 : 57 } \end{array} \right.
Ordenar
\frac{1}{19},\frac{1}{18},\frac{1}{6},\frac{6}{35},\frac{2}{9},\frac{8}{35},\frac{7}{26},\frac{1}{3},\frac{5}{12},\frac{8}{15}
Calcular
\frac{1}{18},\ \frac{6}{35},\ \frac{7}{26},\ \frac{8}{15},\ \frac{1}{6},\ \frac{1}{3},\ \frac{2}{9},\ \frac{8}{35},\ \frac{5}{12},\ \frac{1}{19}
Compartir
Copiado a portapapeis
sort(\frac{1}{18},\frac{6}{35},\frac{7}{26},\frac{8}{15},\frac{6}{36},\frac{7}{21},\frac{6}{27},\frac{8}{35},\frac{5}{12},\frac{3}{57})
Reduce a fracción \frac{3}{54} a termos máis baixos extraendo e cancelando 3.
sort(\frac{1}{18},\frac{6}{35},\frac{7}{26},\frac{8}{15},\frac{1}{6},\frac{7}{21},\frac{6}{27},\frac{8}{35},\frac{5}{12},\frac{3}{57})
Reduce a fracción \frac{6}{36} a termos máis baixos extraendo e cancelando 6.
sort(\frac{1}{18},\frac{6}{35},\frac{7}{26},\frac{8}{15},\frac{1}{6},\frac{1}{3},\frac{6}{27},\frac{8}{35},\frac{5}{12},\frac{3}{57})
Reduce a fracción \frac{7}{21} a termos máis baixos extraendo e cancelando 7.
sort(\frac{1}{18},\frac{6}{35},\frac{7}{26},\frac{8}{15},\frac{1}{6},\frac{1}{3},\frac{2}{9},\frac{8}{35},\frac{5}{12},\frac{3}{57})
Reduce a fracción \frac{6}{27} a termos máis baixos extraendo e cancelando 3.
sort(\frac{1}{18},\frac{6}{35},\frac{7}{26},\frac{8}{15},\frac{1}{6},\frac{1}{3},\frac{2}{9},\frac{8}{35},\frac{5}{12},\frac{1}{19})
Reduce a fracción \frac{3}{57} a termos máis baixos extraendo e cancelando 3.
\frac{17290}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{165984}{311220},\frac{51870}{311220},\frac{103740}{311220},\frac{69160}{311220},\frac{71136}{311220},\frac{129675}{311220},\frac{16380}{311220}
O denominador menos común dos números na lista \frac{1}{18},\frac{6}{35},\frac{7}{26},\frac{8}{15},\frac{1}{6},\frac{1}{3},\frac{2}{9},\frac{8}{35},\frac{5}{12},\frac{1}{19} é 311220. Converte números na lista en fraccións co denominador 311220.
\frac{17290}{311220}
Para ordenar a lista, empeza por un único elemento \frac{17290}{311220}.
\frac{17290}{311220},\frac{53352}{311220}
Insire \frac{53352}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{17290}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{83790}{311220}
Insire \frac{83790}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{17290}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{165984}{311220}
Insire \frac{165984}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{17290}{311220},\frac{51870}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{165984}{311220}
Insire \frac{51870}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{17290}{311220},\frac{51870}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{103740}{311220},\frac{165984}{311220}
Insire \frac{103740}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{17290}{311220},\frac{51870}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{69160}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{103740}{311220},\frac{165984}{311220}
Insire \frac{69160}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{17290}{311220},\frac{51870}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{69160}{311220},\frac{71136}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{103740}{311220},\frac{165984}{311220}
Insire \frac{71136}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{17290}{311220},\frac{51870}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{69160}{311220},\frac{71136}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{103740}{311220},\frac{129675}{311220},\frac{165984}{311220}
Insire \frac{129675}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{16380}{311220},\frac{17290}{311220},\frac{51870}{311220},\frac{53352}{311220},\frac{69160}{311220},\frac{71136}{311220},\frac{83790}{311220},\frac{103740}{311220},\frac{129675}{311220},\frac{165984}{311220}
Insire \frac{16380}{311220} na localización axeitada na nova lista.
\frac{1}{19},\frac{1}{18},\frac{1}{6},\frac{6}{35},\frac{2}{9},\frac{8}{35},\frac{7}{26},\frac{1}{3},\frac{5}{12},\frac{8}{15}
Substitúe as fraccións obtidas cos valores iniciais.
Exemplos
Ecuación cuadrática
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Trigonometría
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Ecuación linear
y = 3x + 4
Aritmética
699 * 533
Matriz
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Ecuación simultánea
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Diferenciación
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Integración
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Límites
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}