Розкласти на множники
\left(r-1\right)\left(7r-2\right)
Обчислити
\left(r-1\right)\left(7r-2\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-9 ab=7\times 2=14
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 7r^{2}+ar+br+2. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-14 -2,-7
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 14.
-1-14=-15 -2-7=-9
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-7 b=-2
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -9.
\left(7r^{2}-7r\right)+\left(-2r+2\right)
Перепишіть 7r^{2}-9r+2 як \left(7r^{2}-7r\right)+\left(-2r+2\right).
7r\left(r-1\right)-2\left(r-1\right)
7r на першій та -2 в друге групу.
\left(r-1\right)\left(7r-2\right)
Винесіть за дужки спільний член r-1, використовуючи властивість дистрибутивності.
7r^{2}-9r+2=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
r=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{\left(-9\right)^{2}-4\times 7\times 2}}{2\times 7}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
r=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-4\times 7\times 2}}{2\times 7}
Піднесіть -9 до квадрата.
r=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-28\times 2}}{2\times 7}
Помножте -4 на 7.
r=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-56}}{2\times 7}
Помножте -28 на 2.
r=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{25}}{2\times 7}
Додайте 81 до -56.
r=\frac{-\left(-9\right)±5}{2\times 7}
Видобудьте квадратний корінь із 25.
r=\frac{9±5}{2\times 7}
Число, протилежне до -9, дорівнює 9.
r=\frac{9±5}{14}
Помножте 2 на 7.
r=\frac{14}{14}
Тепер розв’яжіть рівняння r=\frac{9±5}{14} за додатного значення ±. Додайте 9 до 5.
r=1
Розділіть 14 на 14.
r=\frac{4}{14}
Тепер розв’яжіть рівняння r=\frac{9±5}{14} за від’ємного значення ±. Відніміть 5 від 9.
r=\frac{2}{7}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{4}{14} до нескоротного вигляду.
7r^{2}-9r+2=7\left(r-1\right)\left(r-\frac{2}{7}\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 1 на x_{1} та \frac{2}{7} на x_{2}.
7r^{2}-9r+2=7\left(r-1\right)\times \frac{7r-2}{7}
Щоб відняти r від \frac{2}{7}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
7r^{2}-9r+2=\left(r-1\right)\left(7r-2\right)
Відкиньте 7, тобто найбільший спільний дільник для 7 й 7.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}