Розкласти на множники
3\left(b-5\right)\left(2b+1\right)
Обчислити
3\left(b-5\right)\left(2b+1\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
3\left(2b^{2}-9b-5\right)
Винесіть 3 за дужки.
p+q=-9 pq=2\left(-5\right)=-10
Розглянемо 2b^{2}-9b-5. Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2b^{2}+pb+qb-5. Щоб знайти p та q, настройте систему для вирішено.
1,-10 2,-5
Оскільки pq від'ємне, p і q протилежному знаки. Оскільки значення p+q від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -10.
1-10=-9 2-5=-3
Обчисліть суму для кожної пари.
p=-10 q=1
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -9.
\left(2b^{2}-10b\right)+\left(b-5\right)
Перепишіть 2b^{2}-9b-5 як \left(2b^{2}-10b\right)+\left(b-5\right).
2b\left(b-5\right)+b-5
Винесіть за дужки 2b в 2b^{2}-10b.
\left(b-5\right)\left(2b+1\right)
Винесіть за дужки спільний член b-5, використовуючи властивість дистрибутивності.
3\left(b-5\right)\left(2b+1\right)
Переписати повністю розкладений на множники вираз.
6b^{2}-27b-15=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
b=\frac{-\left(-27\right)±\sqrt{\left(-27\right)^{2}-4\times 6\left(-15\right)}}{2\times 6}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
b=\frac{-\left(-27\right)±\sqrt{729-4\times 6\left(-15\right)}}{2\times 6}
Піднесіть -27 до квадрата.
b=\frac{-\left(-27\right)±\sqrt{729-24\left(-15\right)}}{2\times 6}
Помножте -4 на 6.
b=\frac{-\left(-27\right)±\sqrt{729+360}}{2\times 6}
Помножте -24 на -15.
b=\frac{-\left(-27\right)±\sqrt{1089}}{2\times 6}
Додайте 729 до 360.
b=\frac{-\left(-27\right)±33}{2\times 6}
Видобудьте квадратний корінь із 1089.
b=\frac{27±33}{2\times 6}
Число, протилежне до -27, дорівнює 27.
b=\frac{27±33}{12}
Помножте 2 на 6.
b=\frac{60}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння b=\frac{27±33}{12} за додатного значення ±. Додайте 27 до 33.
b=5
Розділіть 60 на 12.
b=-\frac{6}{12}
Тепер розв’яжіть рівняння b=\frac{27±33}{12} за від’ємного значення ±. Відніміть 33 від 27.
b=-\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 6, щоб звести дріб \frac{-6}{12} до нескоротного вигляду.
6b^{2}-27b-15=6\left(b-5\right)\left(b-\left(-\frac{1}{2}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 5 на x_{1} та -\frac{1}{2} на x_{2}.
6b^{2}-27b-15=6\left(b-5\right)\left(b+\frac{1}{2}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
6b^{2}-27b-15=6\left(b-5\right)\times \frac{2b+1}{2}
Щоб додати \frac{1}{2} до b, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
6b^{2}-27b-15=3\left(b-5\right)\left(2b+1\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 6 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}