Знайдіть x
x = -\frac{5}{2} = -2\frac{1}{2} = -2,5
x=2
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
4x^{2}+2x+1-21=0
Відніміть 21 з обох сторін.
4x^{2}+2x-20=0
Відніміть 21 від 1, щоб отримати -20.
2x^{2}+x-10=0
Розділіть обидві сторони на 2.
a+b=1 ab=2\left(-10\right)=-20
Щоб розв’язати рівняння, розкладіть його ліву частину на множники методом групування. Спочатку потрібно переписати ліву частину у вигляді 2x^{2}+ax+bx-10. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,20 -2,10 -4,5
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b додатне, додатне число за модулем більше за від’ємне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -20.
-1+20=19 -2+10=8 -4+5=1
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-4 b=5
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 1.
\left(2x^{2}-4x\right)+\left(5x-10\right)
Перепишіть 2x^{2}+x-10 як \left(2x^{2}-4x\right)+\left(5x-10\right).
2x\left(x-2\right)+5\left(x-2\right)
2x на першій та 5 в друге групу.
\left(x-2\right)\left(2x+5\right)
Винесіть за дужки спільний член x-2, використовуючи властивість дистрибутивності.
x=2 x=-\frac{5}{2}
Щоб знайти рішення для формул, Розв'яжіть x-2=0 та 2x+5=0.
4x^{2}+2x+1=21
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
4x^{2}+2x+1-21=21-21
Відніміть 21 від обох сторін цього рівняння.
4x^{2}+2x+1-21=0
Якщо відняти 21 від самого себе, залишиться 0.
4x^{2}+2x-20=0
Відніміть 21 від 1.
x=\frac{-2±\sqrt{2^{2}-4\times 4\left(-20\right)}}{2\times 4}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 4 замість a, 2 замість b і -20 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
x=\frac{-2±\sqrt{4-4\times 4\left(-20\right)}}{2\times 4}
Піднесіть 2 до квадрата.
x=\frac{-2±\sqrt{4-16\left(-20\right)}}{2\times 4}
Помножте -4 на 4.
x=\frac{-2±\sqrt{4+320}}{2\times 4}
Помножте -16 на -20.
x=\frac{-2±\sqrt{324}}{2\times 4}
Додайте 4 до 320.
x=\frac{-2±18}{2\times 4}
Видобудьте квадратний корінь із 324.
x=\frac{-2±18}{8}
Помножте 2 на 4.
x=\frac{16}{8}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-2±18}{8} за додатного значення ±. Додайте -2 до 18.
x=2
Розділіть 16 на 8.
x=-\frac{20}{8}
Тепер розв’яжіть рівняння x=\frac{-2±18}{8} за від’ємного значення ±. Відніміть 18 від -2.
x=-\frac{5}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 4, щоб звести дріб \frac{-20}{8} до нескоротного вигляду.
x=2 x=-\frac{5}{2}
Тепер рівняння розв’язано.
4x^{2}+2x+1=21
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
4x^{2}+2x+1-1=21-1
Відніміть 1 від обох сторін цього рівняння.
4x^{2}+2x=21-1
Якщо відняти 1 від самого себе, залишиться 0.
4x^{2}+2x=20
Відніміть 1 від 21.
\frac{4x^{2}+2x}{4}=\frac{20}{4}
Розділіть обидві сторони на 4.
x^{2}+\frac{2}{4}x=\frac{20}{4}
Ділення на 4 скасовує множення на 4.
x^{2}+\frac{1}{2}x=\frac{20}{4}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{2}{4} до нескоротного вигляду.
x^{2}+\frac{1}{2}x=5
Розділіть 20 на 4.
x^{2}+\frac{1}{2}x+\left(\frac{1}{4}\right)^{2}=5+\left(\frac{1}{4}\right)^{2}
Поділіть \frac{1}{2} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати \frac{1}{4}. Потім додайте \frac{1}{4} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
x^{2}+\frac{1}{2}x+\frac{1}{16}=5+\frac{1}{16}
Щоб піднести \frac{1}{4} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
x^{2}+\frac{1}{2}x+\frac{1}{16}=\frac{81}{16}
Додайте 5 до \frac{1}{16}.
\left(x+\frac{1}{4}\right)^{2}=\frac{81}{16}
Розкладіть x^{2}+\frac{1}{2}x+\frac{1}{16} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(x+\frac{1}{4}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{81}{16}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
x+\frac{1}{4}=\frac{9}{4} x+\frac{1}{4}=-\frac{9}{4}
Виконайте спрощення.
x=2 x=-\frac{5}{2}
Відніміть \frac{1}{4} від обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}