Розкласти на множники
\left(c-1\right)\left(4c-5\right)
Обчислити
\left(c-1\right)\left(4c-5\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-9 ab=4\times 5=20
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 4c^{2}+ac+bc+5. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,-20 -2,-10 -4,-5
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b від'ємне, a і b мають від’ємне значення. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 20.
-1-20=-21 -2-10=-12 -4-5=-9
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-5 b=-4
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -9.
\left(4c^{2}-5c\right)+\left(-4c+5\right)
Перепишіть 4c^{2}-9c+5 як \left(4c^{2}-5c\right)+\left(-4c+5\right).
c\left(4c-5\right)-\left(4c-5\right)
c на першій та -1 в друге групу.
\left(4c-5\right)\left(c-1\right)
Винесіть за дужки спільний член 4c-5, використовуючи властивість дистрибутивності.
4c^{2}-9c+5=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
c=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{\left(-9\right)^{2}-4\times 4\times 5}}{2\times 4}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
c=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-4\times 4\times 5}}{2\times 4}
Піднесіть -9 до квадрата.
c=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-16\times 5}}{2\times 4}
Помножте -4 на 4.
c=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{81-80}}{2\times 4}
Помножте -16 на 5.
c=\frac{-\left(-9\right)±\sqrt{1}}{2\times 4}
Додайте 81 до -80.
c=\frac{-\left(-9\right)±1}{2\times 4}
Видобудьте квадратний корінь із 1.
c=\frac{9±1}{2\times 4}
Число, протилежне до -9, дорівнює 9.
c=\frac{9±1}{8}
Помножте 2 на 4.
c=\frac{10}{8}
Тепер розв’яжіть рівняння c=\frac{9±1}{8} за додатного значення ±. Додайте 9 до 1.
c=\frac{5}{4}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{10}{8} до нескоротного вигляду.
c=\frac{8}{8}
Тепер розв’яжіть рівняння c=\frac{9±1}{8} за від’ємного значення ±. Відніміть 1 від 9.
c=1
Розділіть 8 на 8.
4c^{2}-9c+5=4\left(c-\frac{5}{4}\right)\left(c-1\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{5}{4} на x_{1} та 1 на x_{2}.
4c^{2}-9c+5=4\times \frac{4c-5}{4}\left(c-1\right)
Щоб відняти c від \frac{5}{4}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
4c^{2}-9c+5=\left(4c-5\right)\left(c-1\right)
Відкиньте 4, тобто найбільший спільний дільник для 4 й 4.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}