Знайдіть q
q = -\frac{7}{3} = -2\frac{1}{3} \approx -2,333333333
q=2
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=1 ab=3\left(-14\right)=-42
Щоб розв’язати рівняння, розкладіть його ліву частину на множники методом групування. Спочатку потрібно переписати ліву частину у вигляді 3q^{2}+aq+bq-14. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,42 -2,21 -3,14 -6,7
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b додатне, додатне число за модулем більше за від’ємне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -42.
-1+42=41 -2+21=19 -3+14=11 -6+7=1
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-6 b=7
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 1.
\left(3q^{2}-6q\right)+\left(7q-14\right)
Перепишіть 3q^{2}+q-14 як \left(3q^{2}-6q\right)+\left(7q-14\right).
3q\left(q-2\right)+7\left(q-2\right)
3q на першій та 7 в друге групу.
\left(q-2\right)\left(3q+7\right)
Винесіть за дужки спільний член q-2, використовуючи властивість дистрибутивності.
q=2 q=-\frac{7}{3}
Щоб знайти рішення для формул, Розв'яжіть q-2=0 та 3q+7=0.
3q^{2}+q-14=0
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
q=\frac{-1±\sqrt{1^{2}-4\times 3\left(-14\right)}}{2\times 3}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 3 замість a, 1 замість b і -14 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
q=\frac{-1±\sqrt{1-4\times 3\left(-14\right)}}{2\times 3}
Піднесіть 1 до квадрата.
q=\frac{-1±\sqrt{1-12\left(-14\right)}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
q=\frac{-1±\sqrt{1+168}}{2\times 3}
Помножте -12 на -14.
q=\frac{-1±\sqrt{169}}{2\times 3}
Додайте 1 до 168.
q=\frac{-1±13}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із 169.
q=\frac{-1±13}{6}
Помножте 2 на 3.
q=\frac{12}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння q=\frac{-1±13}{6} за додатного значення ±. Додайте -1 до 13.
q=2
Розділіть 12 на 6.
q=-\frac{14}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння q=\frac{-1±13}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть 13 від -1.
q=-\frac{7}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-14}{6} до нескоротного вигляду.
q=2 q=-\frac{7}{3}
Тепер рівняння розв’язано.
3q^{2}+q-14=0
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
3q^{2}+q-14-\left(-14\right)=-\left(-14\right)
Додайте 14 до обох сторін цього рівняння.
3q^{2}+q=-\left(-14\right)
Якщо відняти -14 від самого себе, залишиться 0.
3q^{2}+q=14
Відніміть -14 від 0.
\frac{3q^{2}+q}{3}=\frac{14}{3}
Розділіть обидві сторони на 3.
q^{2}+\frac{1}{3}q=\frac{14}{3}
Ділення на 3 скасовує множення на 3.
q^{2}+\frac{1}{3}q+\left(\frac{1}{6}\right)^{2}=\frac{14}{3}+\left(\frac{1}{6}\right)^{2}
Поділіть \frac{1}{3} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати \frac{1}{6}. Потім додайте \frac{1}{6} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
q^{2}+\frac{1}{3}q+\frac{1}{36}=\frac{14}{3}+\frac{1}{36}
Щоб піднести \frac{1}{6} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
q^{2}+\frac{1}{3}q+\frac{1}{36}=\frac{169}{36}
Щоб додати \frac{14}{3} до \frac{1}{36}, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
\left(q+\frac{1}{6}\right)^{2}=\frac{169}{36}
Розкладіть q^{2}+\frac{1}{3}q+\frac{1}{36} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(q+\frac{1}{6}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{169}{36}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
q+\frac{1}{6}=\frac{13}{6} q+\frac{1}{6}=-\frac{13}{6}
Виконайте спрощення.
q=2 q=-\frac{7}{3}
Відніміть \frac{1}{6} від обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}