Розкласти на множники
\left(n-2\right)\left(3n+1\right)
Обчислити
\left(n-2\right)\left(3n+1\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-5 ab=3\left(-2\right)=-6
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 3n^{2}+an+bn-2. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,-6 2,-3
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -6.
1-6=-5 2-3=-1
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-6 b=1
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -5.
\left(3n^{2}-6n\right)+\left(n-2\right)
Перепишіть 3n^{2}-5n-2 як \left(3n^{2}-6n\right)+\left(n-2\right).
3n\left(n-2\right)+n-2
Винесіть за дужки 3n в 3n^{2}-6n.
\left(n-2\right)\left(3n+1\right)
Винесіть за дужки спільний член n-2, використовуючи властивість дистрибутивності.
3n^{2}-5n-2=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
n=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{\left(-5\right)^{2}-4\times 3\left(-2\right)}}{2\times 3}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
n=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25-4\times 3\left(-2\right)}}{2\times 3}
Піднесіть -5 до квадрата.
n=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25-12\left(-2\right)}}{2\times 3}
Помножте -4 на 3.
n=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{25+24}}{2\times 3}
Помножте -12 на -2.
n=\frac{-\left(-5\right)±\sqrt{49}}{2\times 3}
Додайте 25 до 24.
n=\frac{-\left(-5\right)±7}{2\times 3}
Видобудьте квадратний корінь із 49.
n=\frac{5±7}{2\times 3}
Число, протилежне до -5, дорівнює 5.
n=\frac{5±7}{6}
Помножте 2 на 3.
n=\frac{12}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння n=\frac{5±7}{6} за додатного значення ±. Додайте 5 до 7.
n=2
Розділіть 12 на 6.
n=-\frac{2}{6}
Тепер розв’яжіть рівняння n=\frac{5±7}{6} за від’ємного значення ±. Відніміть 7 від 5.
n=-\frac{1}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-2}{6} до нескоротного вигляду.
3n^{2}-5n-2=3\left(n-2\right)\left(n-\left(-\frac{1}{3}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 2 на x_{1} та -\frac{1}{3} на x_{2}.
3n^{2}-5n-2=3\left(n-2\right)\left(n+\frac{1}{3}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
3n^{2}-5n-2=3\left(n-2\right)\times \frac{3n+1}{3}
Щоб додати \frac{1}{3} до n, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
3n^{2}-5n-2=\left(n-2\right)\left(3n+1\right)
Відкиньте 3, тобто найбільший спільний дільник для 3 й 3.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}