Розкласти на множники
\left(s+1\right)\left(2s+3\right)
Обчислити
\left(s+1\right)\left(2s+3\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=5 ab=2\times 3=6
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2s^{2}+as+bs+3. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,6 2,3
Оскільки ab додатне, a та b мають однаковий знак. Оскільки a+b додатне, a і b – це не додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює 6.
1+6=7 2+3=5
Обчисліть суму для кожної пари.
a=2 b=3
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 5.
\left(2s^{2}+2s\right)+\left(3s+3\right)
Перепишіть 2s^{2}+5s+3 як \left(2s^{2}+2s\right)+\left(3s+3\right).
2s\left(s+1\right)+3\left(s+1\right)
2s на першій та 3 в друге групу.
\left(s+1\right)\left(2s+3\right)
Винесіть за дужки спільний член s+1, використовуючи властивість дистрибутивності.
2s^{2}+5s+3=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
s=\frac{-5±\sqrt{5^{2}-4\times 2\times 3}}{2\times 2}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
s=\frac{-5±\sqrt{25-4\times 2\times 3}}{2\times 2}
Піднесіть 5 до квадрата.
s=\frac{-5±\sqrt{25-8\times 3}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
s=\frac{-5±\sqrt{25-24}}{2\times 2}
Помножте -8 на 3.
s=\frac{-5±\sqrt{1}}{2\times 2}
Додайте 25 до -24.
s=\frac{-5±1}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 1.
s=\frac{-5±1}{4}
Помножте 2 на 2.
s=-\frac{4}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння s=\frac{-5±1}{4} за додатного значення ±. Додайте -5 до 1.
s=-1
Розділіть -4 на 4.
s=-\frac{6}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння s=\frac{-5±1}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 1 від -5.
s=-\frac{3}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-6}{4} до нескоротного вигляду.
2s^{2}+5s+3=2\left(s-\left(-1\right)\right)\left(s-\left(-\frac{3}{2}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть -1 на x_{1} та -\frac{3}{2} на x_{2}.
2s^{2}+5s+3=2\left(s+1\right)\left(s+\frac{3}{2}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
2s^{2}+5s+3=2\left(s+1\right)\times \frac{2s+3}{2}
Щоб додати \frac{3}{2} до s, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
2s^{2}+5s+3=\left(s+1\right)\left(2s+3\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 2 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}