Розкласти на множники
\left(2q-1\right)\left(q+2\right)
Обчислити
\left(2q-1\right)\left(q+2\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=3 ab=2\left(-2\right)=-4
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2q^{2}+aq+bq-2. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,4 -2,2
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b додатне, додатне число за модулем більше за від’ємне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -4.
-1+4=3 -2+2=0
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-1 b=4
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 3.
\left(2q^{2}-q\right)+\left(4q-2\right)
Перепишіть 2q^{2}+3q-2 як \left(2q^{2}-q\right)+\left(4q-2\right).
q\left(2q-1\right)+2\left(2q-1\right)
q на першій та 2 в друге групу.
\left(2q-1\right)\left(q+2\right)
Винесіть за дужки спільний член 2q-1, використовуючи властивість дистрибутивності.
2q^{2}+3q-2=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
q=\frac{-3±\sqrt{3^{2}-4\times 2\left(-2\right)}}{2\times 2}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
q=\frac{-3±\sqrt{9-4\times 2\left(-2\right)}}{2\times 2}
Піднесіть 3 до квадрата.
q=\frac{-3±\sqrt{9-8\left(-2\right)}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
q=\frac{-3±\sqrt{9+16}}{2\times 2}
Помножте -8 на -2.
q=\frac{-3±\sqrt{25}}{2\times 2}
Додайте 9 до 16.
q=\frac{-3±5}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 25.
q=\frac{-3±5}{4}
Помножте 2 на 2.
q=\frac{2}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння q=\frac{-3±5}{4} за додатного значення ±. Додайте -3 до 5.
q=\frac{1}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{2}{4} до нескоротного вигляду.
q=-\frac{8}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння q=\frac{-3±5}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 5 від -3.
q=-2
Розділіть -8 на 4.
2q^{2}+3q-2=2\left(q-\frac{1}{2}\right)\left(q-\left(-2\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{1}{2} на x_{1} та -2 на x_{2}.
2q^{2}+3q-2=2\left(q-\frac{1}{2}\right)\left(q+2\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
2q^{2}+3q-2=2\times \frac{2q-1}{2}\left(q+2\right)
Щоб відняти q від \frac{1}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
2q^{2}+3q-2=\left(2q-1\right)\left(q+2\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 2 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}