Знайдіть p
p = \frac{3 \sqrt{17} + 3}{4} \approx 3,842329219
p=\frac{3-3\sqrt{17}}{4}\approx -2,342329219
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
2p^{2}-3p-18=0
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
p=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{\left(-3\right)^{2}-4\times 2\left(-18\right)}}{2\times 2}
Це рівняння записано в стандартному вигляді: ax^{2}+bx+c=0. Підставте 2 замість a, -3 замість b і -18 замість c у формулі для коренів квадратного рівняння \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}.
p=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{9-4\times 2\left(-18\right)}}{2\times 2}
Піднесіть -3 до квадрата.
p=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{9-8\left(-18\right)}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
p=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{9+144}}{2\times 2}
Помножте -8 на -18.
p=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{153}}{2\times 2}
Додайте 9 до 144.
p=\frac{-\left(-3\right)±3\sqrt{17}}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 153.
p=\frac{3±3\sqrt{17}}{2\times 2}
Число, протилежне до -3, дорівнює 3.
p=\frac{3±3\sqrt{17}}{4}
Помножте 2 на 2.
p=\frac{3\sqrt{17}+3}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння p=\frac{3±3\sqrt{17}}{4} за додатного значення ±. Додайте 3 до 3\sqrt{17}.
p=\frac{3-3\sqrt{17}}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння p=\frac{3±3\sqrt{17}}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 3\sqrt{17} від 3.
p=\frac{3\sqrt{17}+3}{4} p=\frac{3-3\sqrt{17}}{4}
Тепер рівняння розв’язано.
2p^{2}-3p-18=0
Квадратні рівняння такого вигляду можна розв’язати, доповнивши їх до повного квадрата. Для цього спочатку слід привести таке рівняння до вигляду x^{2}+bx=c.
2p^{2}-3p-18-\left(-18\right)=-\left(-18\right)
Додайте 18 до обох сторін цього рівняння.
2p^{2}-3p=-\left(-18\right)
Якщо відняти -18 від самого себе, залишиться 0.
2p^{2}-3p=18
Відніміть -18 від 0.
\frac{2p^{2}-3p}{2}=\frac{18}{2}
Розділіть обидві сторони на 2.
p^{2}-\frac{3}{2}p=\frac{18}{2}
Ділення на 2 скасовує множення на 2.
p^{2}-\frac{3}{2}p=9
Розділіть 18 на 2.
p^{2}-\frac{3}{2}p+\left(-\frac{3}{4}\right)^{2}=9+\left(-\frac{3}{4}\right)^{2}
Поділіть -\frac{3}{2} (коефіцієнт члена x) на 2, щоб отримати -\frac{3}{4}. Потім додайте -\frac{3}{4} у квадраті до обох сторін цього рівняння. Тоді в лівій частині рівняння буде квадратне число.
p^{2}-\frac{3}{2}p+\frac{9}{16}=9+\frac{9}{16}
Щоб піднести -\frac{3}{4} до квадрата, піднесіть до квадрата чисельник і знаменник дробу.
p^{2}-\frac{3}{2}p+\frac{9}{16}=\frac{153}{16}
Додайте 9 до \frac{9}{16}.
\left(p-\frac{3}{4}\right)^{2}=\frac{153}{16}
Розкладіть p^{2}-\frac{3}{2}p+\frac{9}{16} на множник. Зазвичай, якщо x^{2}+bx+c – це ідеальний квадрат, його завжди можна розкласти на множник як \left(x+\frac{b}{2}\right)^{2}.
\sqrt{\left(p-\frac{3}{4}\right)^{2}}=\sqrt{\frac{153}{16}}
Видобудьте квадратний корінь з обох сторін рівняння.
p-\frac{3}{4}=\frac{3\sqrt{17}}{4} p-\frac{3}{4}=-\frac{3\sqrt{17}}{4}
Виконайте спрощення.
p=\frac{3\sqrt{17}+3}{4} p=\frac{3-3\sqrt{17}}{4}
Додайте \frac{3}{4} до обох сторін цього рівняння.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}