Розкласти на множники
\left(n-4\right)\left(2n+5\right)
Обчислити
\left(n-4\right)\left(2n+5\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-3 ab=2\left(-20\right)=-40
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 2n^{2}+an+bn-20. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,-40 2,-20 4,-10 5,-8
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -40.
1-40=-39 2-20=-18 4-10=-6 5-8=-3
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-8 b=5
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -3.
\left(2n^{2}-8n\right)+\left(5n-20\right)
Перепишіть 2n^{2}-3n-20 як \left(2n^{2}-8n\right)+\left(5n-20\right).
2n\left(n-4\right)+5\left(n-4\right)
2n на першій та 5 в друге групу.
\left(n-4\right)\left(2n+5\right)
Винесіть за дужки спільний член n-4, використовуючи властивість дистрибутивності.
2n^{2}-3n-20=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
n=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{\left(-3\right)^{2}-4\times 2\left(-20\right)}}{2\times 2}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
n=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{9-4\times 2\left(-20\right)}}{2\times 2}
Піднесіть -3 до квадрата.
n=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{9-8\left(-20\right)}}{2\times 2}
Помножте -4 на 2.
n=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{9+160}}{2\times 2}
Помножте -8 на -20.
n=\frac{-\left(-3\right)±\sqrt{169}}{2\times 2}
Додайте 9 до 160.
n=\frac{-\left(-3\right)±13}{2\times 2}
Видобудьте квадратний корінь із 169.
n=\frac{3±13}{2\times 2}
Число, протилежне до -3, дорівнює 3.
n=\frac{3±13}{4}
Помножте 2 на 2.
n=\frac{16}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння n=\frac{3±13}{4} за додатного значення ±. Додайте 3 до 13.
n=4
Розділіть 16 на 4.
n=-\frac{10}{4}
Тепер розв’яжіть рівняння n=\frac{3±13}{4} за від’ємного значення ±. Відніміть 13 від 3.
n=-\frac{5}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 2, щоб звести дріб \frac{-10}{4} до нескоротного вигляду.
2n^{2}-3n-20=2\left(n-4\right)\left(n-\left(-\frac{5}{2}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть 4 на x_{1} та -\frac{5}{2} на x_{2}.
2n^{2}-3n-20=2\left(n-4\right)\left(n+\frac{5}{2}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
2n^{2}-3n-20=2\left(n-4\right)\times \frac{2n+5}{2}
Щоб додати \frac{5}{2} до n, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
2n^{2}-3n-20=\left(n-4\right)\left(2n+5\right)
Відкиньте 2, тобто найбільший спільний дільник для 2 й 2.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}