Розкласти на множники
\left(5p-1\right)\left(3p+2\right)
Обчислити
\left(5p-1\right)\left(3p+2\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=7 ab=15\left(-2\right)=-30
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 15p^{2}+ap+bp-2. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
-1,30 -2,15 -3,10 -5,6
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b додатне, додатне число за модулем більше за від’ємне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -30.
-1+30=29 -2+15=13 -3+10=7 -5+6=1
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-3 b=10
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює 7.
\left(15p^{2}-3p\right)+\left(10p-2\right)
Перепишіть 15p^{2}+7p-2 як \left(15p^{2}-3p\right)+\left(10p-2\right).
3p\left(5p-1\right)+2\left(5p-1\right)
3p на першій та 2 в друге групу.
\left(5p-1\right)\left(3p+2\right)
Винесіть за дужки спільний член 5p-1, використовуючи властивість дистрибутивності.
15p^{2}+7p-2=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
p=\frac{-7±\sqrt{7^{2}-4\times 15\left(-2\right)}}{2\times 15}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
p=\frac{-7±\sqrt{49-4\times 15\left(-2\right)}}{2\times 15}
Піднесіть 7 до квадрата.
p=\frac{-7±\sqrt{49-60\left(-2\right)}}{2\times 15}
Помножте -4 на 15.
p=\frac{-7±\sqrt{49+120}}{2\times 15}
Помножте -60 на -2.
p=\frac{-7±\sqrt{169}}{2\times 15}
Додайте 49 до 120.
p=\frac{-7±13}{2\times 15}
Видобудьте квадратний корінь із 169.
p=\frac{-7±13}{30}
Помножте 2 на 15.
p=\frac{6}{30}
Тепер розв’яжіть рівняння p=\frac{-7±13}{30} за додатного значення ±. Додайте -7 до 13.
p=\frac{1}{5}
Поділіть чисельник і знаменник на 6, щоб звести дріб \frac{6}{30} до нескоротного вигляду.
p=-\frac{20}{30}
Тепер розв’яжіть рівняння p=\frac{-7±13}{30} за від’ємного значення ±. Відніміть 13 від -7.
p=-\frac{2}{3}
Поділіть чисельник і знаменник на 10, щоб звести дріб \frac{-20}{30} до нескоротного вигляду.
15p^{2}+7p-2=15\left(p-\frac{1}{5}\right)\left(p-\left(-\frac{2}{3}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{1}{5} на x_{1} та -\frac{2}{3} на x_{2}.
15p^{2}+7p-2=15\left(p-\frac{1}{5}\right)\left(p+\frac{2}{3}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
15p^{2}+7p-2=15\times \frac{5p-1}{5}\left(p+\frac{2}{3}\right)
Щоб відняти p від \frac{1}{5}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
15p^{2}+7p-2=15\times \frac{5p-1}{5}\times \frac{3p+2}{3}
Щоб додати \frac{2}{3} до p, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
15p^{2}+7p-2=15\times \frac{\left(5p-1\right)\left(3p+2\right)}{5\times 3}
Щоб помножити \frac{5p-1}{5} на \frac{3p+2}{3}, помножте чисельник на чисельник і знаменник на знаменник. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
15p^{2}+7p-2=15\times \frac{\left(5p-1\right)\left(3p+2\right)}{15}
Помножте 5 на 3.
15p^{2}+7p-2=\left(5p-1\right)\left(3p+2\right)
Відкиньте 15, тобто найбільший спільний дільник для 15 й 15.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}