Розкласти на множники
\left(2c-5\right)\left(5c+3\right)
Обчислити
\left(2c-5\right)\left(5c+3\right)
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
a+b=-19 ab=10\left(-15\right)=-150
Розкладіть вираз на множники методом групування. Спочатку вираз потрібно переписати у вигляді 10c^{2}+ac+bc-15. Щоб знайти a та b, настройте систему для вирішено.
1,-150 2,-75 3,-50 5,-30 6,-25 10,-15
Оскільки ab від'ємне, a і b протилежному знаки. Оскільки значення a+b від’ємне, від’ємне число за модулем більше за додатне. Наведіть усі пари цілих чисел, добуток яких дорівнює -150.
1-150=-149 2-75=-73 3-50=-47 5-30=-25 6-25=-19 10-15=-5
Обчисліть суму для кожної пари.
a=-25 b=6
Розв’язком буде пара, що в сумі дорівнює -19.
\left(10c^{2}-25c\right)+\left(6c-15\right)
Перепишіть 10c^{2}-19c-15 як \left(10c^{2}-25c\right)+\left(6c-15\right).
5c\left(2c-5\right)+3\left(2c-5\right)
5c на першій та 3 в друге групу.
\left(2c-5\right)\left(5c+3\right)
Винесіть за дужки спільний член 2c-5, використовуючи властивість дистрибутивності.
10c^{2}-19c-15=0
Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
c=\frac{-\left(-19\right)±\sqrt{\left(-19\right)^{2}-4\times 10\left(-15\right)}}{2\times 10}
Усі рівняння форми ax^{2}+bx+c=0 можна розв’язати за формулою коренів квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Ця формула дає два розв’язки: перший відповідає знаку додавання в ±, а другий знаку віднімання.
c=\frac{-\left(-19\right)±\sqrt{361-4\times 10\left(-15\right)}}{2\times 10}
Піднесіть -19 до квадрата.
c=\frac{-\left(-19\right)±\sqrt{361-40\left(-15\right)}}{2\times 10}
Помножте -4 на 10.
c=\frac{-\left(-19\right)±\sqrt{361+600}}{2\times 10}
Помножте -40 на -15.
c=\frac{-\left(-19\right)±\sqrt{961}}{2\times 10}
Додайте 361 до 600.
c=\frac{-\left(-19\right)±31}{2\times 10}
Видобудьте квадратний корінь із 961.
c=\frac{19±31}{2\times 10}
Число, протилежне до -19, дорівнює 19.
c=\frac{19±31}{20}
Помножте 2 на 10.
c=\frac{50}{20}
Тепер розв’яжіть рівняння c=\frac{19±31}{20} за додатного значення ±. Додайте 19 до 31.
c=\frac{5}{2}
Поділіть чисельник і знаменник на 10, щоб звести дріб \frac{50}{20} до нескоротного вигляду.
c=-\frac{12}{20}
Тепер розв’яжіть рівняння c=\frac{19±31}{20} за від’ємного значення ±. Відніміть 31 від 19.
c=-\frac{3}{5}
Поділіть чисельник і знаменник на 4, щоб звести дріб \frac{-12}{20} до нескоротного вигляду.
10c^{2}-19c-15=10\left(c-\frac{5}{2}\right)\left(c-\left(-\frac{3}{5}\right)\right)
Розкладіть вихідний вираз на множники за принципом ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right). Замініть \frac{5}{2} на x_{1} та -\frac{3}{5} на x_{2}.
10c^{2}-19c-15=10\left(c-\frac{5}{2}\right)\left(c+\frac{3}{5}\right)
Спростіть усі вирази виду p-\left(-q\right) до виразів виду p+q.
10c^{2}-19c-15=10\times \frac{2c-5}{2}\left(c+\frac{3}{5}\right)
Щоб відняти c від \frac{5}{2}, визначте спільний знаменник і обчисліть різницю чисельників. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
10c^{2}-19c-15=10\times \frac{2c-5}{2}\times \frac{5c+3}{5}
Щоб додати \frac{3}{5} до c, визначте спільний знаменник і підсумуйте чисельники. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
10c^{2}-19c-15=10\times \frac{\left(2c-5\right)\left(5c+3\right)}{2\times 5}
Щоб помножити \frac{2c-5}{2} на \frac{5c+3}{5}, помножте чисельник на чисельник і знаменник на знаменник. Далі по змозі зведіть дріб до нескоротного вигляду.
10c^{2}-19c-15=10\times \frac{\left(2c-5\right)\left(5c+3\right)}{10}
Помножте 2 на 5.
10c^{2}-19c-15=\left(2c-5\right)\left(5c+3\right)
Відкиньте 10, тобто найбільший спільний дільник для 10 й 10.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}