Знайти x
x\in \left(\frac{1-\sqrt{3}}{2},\frac{\sqrt{3}+1}{2}\right)
Графік
Ділити
Скопійовано в буфер обміну
2x^{2}-x-3-\left(x-2\right)<0
Скористайтеся властивістю дистрибутивності, щоб помножити 2x-3 на x+1 і звести подібні члени.
2x^{2}-x-3-x+2<0
Щоб знайти протилежне виразу x-2, знайдіть протилежне значення для кожного члена.
2x^{2}-2x-3+2<0
Додайте -x до -x, щоб отримати -2x.
2x^{2}-2x-1<0
Додайте -3 до 2, щоб обчислити -1.
2x^{2}-2x-1=0
Щоб розв’язати нерівність, розкладіть ліву частину на множники. Квадратний многочлен можна розкласти на співмножники за допомогою перетворення ax^{2}+bx+c=a\left(x-x_{1}\right)\left(x-x_{2}\right), де x_{1} і x_{2} – розв’язки квадратного рівняння ax^{2}+bx+c=0.
x=\frac{-\left(-2\right)±\sqrt{\left(-2\right)^{2}-4\times 2\left(-1\right)}}{2\times 2}
Усі рівняння вигляду ax^{2}+bx+c=0 можна вирішити за допомогою загальної формули для квадратного рівняння: \frac{-b±\sqrt{b^{2}-4ac}}{2a}. Замініть у цій формулі 2 на a, -2 – на b, а -1 – на c.
x=\frac{2±2\sqrt{3}}{4}
Виконайте арифметичні операції.
x=\frac{\sqrt{3}+1}{2} x=\frac{1-\sqrt{3}}{2}
Розв’яжіть рівняння x=\frac{2±2\sqrt{3}}{4} для випадку, коли замість ± використовується знак "плюс", і коли замість ± використовується знак "мінус".
2\left(x-\frac{\sqrt{3}+1}{2}\right)\left(x-\frac{1-\sqrt{3}}{2}\right)<0
Перепишіть нерівність за допомогою отриманих розв’язків.
x-\frac{\sqrt{3}+1}{2}>0 x-\frac{1-\sqrt{3}}{2}<0
Щоб добуток був від’ємний, x-\frac{\sqrt{3}+1}{2} і x-\frac{1-\sqrt{3}}{2} мають бути протилежних знаків. Розглянемо випадок, коли x-\frac{\sqrt{3}+1}{2} має додатне значення, а x-\frac{1-\sqrt{3}}{2} – від’ємне.
x\in \emptyset
Це не виконується для жодного значення x.
x-\frac{1-\sqrt{3}}{2}>0 x-\frac{\sqrt{3}+1}{2}<0
Розглянемо випадок, коли x-\frac{1-\sqrt{3}}{2} має додатне значення, а x-\frac{\sqrt{3}+1}{2} – від’ємне.
x\in \left(\frac{1-\sqrt{3}}{2},\frac{\sqrt{3}+1}{2}\right)
Обидві нерівності мають такий розв’язок: x\in \left(\frac{1-\sqrt{3}}{2},\frac{\sqrt{3}+1}{2}\right).
x\in \left(\frac{1-\sqrt{3}}{2},\frac{\sqrt{3}+1}{2}\right)
Остаточний розв’язок – об’єднання отриманих розв’язків.
Приклади
Квадратне рівняння
{ x } ^ { 2 } - 4 x - 5 = 0
Тригонометрії
4 \sin \theta \cos \theta = 2 \sin \theta
Лінійне рівняння
y = 3x + 4
Арифметика
699 * 533
Матриця
\left[ \begin{array} { l l } { 2 } & { 3 } \\ { 5 } & { 4 } \end{array} \right] \left[ \begin{array} { l l l } { 2 } & { 0 } & { 3 } \\ { -1 } & { 1 } & { 5 } \end{array} \right]
Рівняння одночасного
\left. \begin{cases} { 8x+2y = 46 } \\ { 7x+3y = 47 } \end{cases} \right.
Диференціації
\frac { d } { d x } \frac { ( 3 x ^ { 2 } - 2 ) } { ( x - 5 ) }
Інтеграція
\int _ { 0 } ^ { 1 } x e ^ { - x ^ { 2 } } d x
Обмеження
\lim _{x \rightarrow-3} \frac{x^{2}-9}{x^{2}+2 x-3}